ПЕРЕЯСЛАВСКИЕ 3-я - 6-я сотни

Материалы, дополняющие книгу В. Кривошеи про Переяславский полк.

Третя полкова сотня
========================

Третю полкову сотню складали села Пристроми, Борщів, Строкова, Студеники, Леляки, Козлів, Гланишів, Чирське.

Село Пристроми.У XVII ст. входило до складу 3-ї полкової сотні, серед сотників якої в той час відомі Коваленко Іван (?-1649-?), Щербина Іван (?- березень 1669-?).
Заснували село, мабуть, представники роду Пристром. Семен Пристроменко зафіксований як козак сотні Івана Коваленка в 1649 р., а майже через століття у 1726 р. тут прожи¬вав козак Єрофій Пристром, а в 1732 р. - Гордій Пристроменко із синами Василем і Мартином.
Полковник Бойца Сербии надав полковому хорунжому Забарі с. Пристроми. З представників цієї родини відомі Андрій - райця переяславського магістрату (1717). У 1751 р. якийсь Забара скаржився на переяславського війта Кирила Сезонова за безпідставне звинувачення Забари у крадіжці магістратських коштів, побитті його самого, а також його дружини та батька й захоплення його майна.
Хмельницький Іосиф (Ясько) Іванович (?-1687-1732-?), син Івана Петровича, став обозним полковим 1-го охочекомонного полку (1721-1723), був на роботах, пов'язаних з будівництвом каналу на Ладозькому озері. Отаман с Пристром (?-1726-?) Переяславського полку. У Пристромах же ще в 1732 р. жив старець Дацько Хмельницький і брат Йосипа Матвій. Йосип мав синів Петра та Івана. Петро Йосипович Хмельницький (?-1707-1736-?, під Хотином) - значковий товариш Переяславського полку, отаман полкової артилерії. Матвій мав сина Василя.
У наступному поколінні: Іван Петрович (бл.1727-1791-?) був сотенним канцеляристом, Мойсей Петрович (бл.1732-?) і Василь Петрович (бл.1737-?) - козаками. Семен Васильович став вахмістром Лубенського карабінерного полку. 4 квітня 1787 р. був внесений до II частини родовідної книги дворян Київського намісництва. У 1792-1793 pp. опікував маєтності Опанаса Гоголя. Зберігся його герб (не Абданк). Дмитро Васильович (бл.1777-1811-?) - підканцелярист (9 лютого 1791), канцелярист (13 жовтня 1796), колезький реєстратор (31 грудня 1800), губернський секретар (31 грудня 1804), колезький секретар (31 грудня 1807). Служив у Переяславському нижньому земському суді (1791-1796), Київській казенній палаті (1796-1801), у «предводителя» дворянства Переяславського повіту (1802-1804), знову в Київській казенній палаті (1805), у Київському приказі «общественного призрения» помічником бухгалтера.
Козак можний Василь Бобровник жив разом зі свояком Ярошем (1726). Іван Бобровський службу розпочав у 1768 p., сотенним хорунжим став у 1769 р. У 1771 р. був відкомандирований у діючу армію на два роки. Там отримав чин значкового товариша.
Антін Петрович Ковалевський (?-1720-1751-?) - козак с. Пристрой, значковий товариш, військовий товариш (з 1741 p.). 28 січня 1740 р. в Юська Фесенка з братом Тимошем, сестрами Марією й Настасією та дядьком Єрофєєм Лепехою купив хати з плецом.

Село Строкова. Олександр Сулима - полковий хорунжий. 29 липня 1689 р. полковник Леонтій Полуботок надав йому села Вовчків і Строкову. 4 березня 1703 р. Сулима купив греблю зі ставом у Петренків під Ржищевом на правому березі Дніпра, 7 квітня 1704 р. купив у Василя Скрипченка дві греблі нижче Гуляників.
Коли Олександр Сулима потрапив до шведського полону, Мазепа підтвердив ці надбання за його дружиною Настасією. 7 січня 1708 р. Сулима повернувся з полону і 1 вересня 1711 р. як значний військовий товариш отримав універсал гетьмана Скоропадського з підтвердженням на село Грищенці в Київській сотні (на правому березі Дніпра), село Строкову і хутір Бучачок. Став суддею полковим переяславським. 13 травня 1713 р. отримав від полковника Томари село Мецалівку Золотоніської сотні.
Село Строкове за донькою О.Сулими Єпистимією перейшло до родини Рустановичів.

Село Студеники. Гаврило Калющенко отримав підтвердження на сіножаті й городи від гетьмана Івана Кулаги-Петрожицького. На його отчизну й дідизну претендували Карпо Петренко і Яцько Подолянка.
На засланні Прокіп Кулага перебував у Наримі, а Семен - в Кузнецьку. Обидва брати повернулися із заслання. Прокіп став сотником кропивнянським (1672), потім полковим осавулом (1678), а Семен - полковим суддею (?-1676-1682-?). «Донька Семена була одружена з полковим писарем Савою Стефановичем Шабельником, ще одна Кульженківна - Ганна була дружиною сотника кропивенського Костянтина Яковича Следзинського», - констатує дослідниця переяславських родоводів І.Кривошея.
Цікаво, що володіння полкового судді Семена Кульженка села Козлів і Студеники перейшли у володіння значкового товариша Марка Думитрашка.
Переяславський полковий писар Павло Черняхівський у 1715 р. отримав універсал гетьмана Скоропадського на володіння трьома дворами в с. Студениках. У кінці 1716 р. він мав суперечку з єпископом Шумлянським, за що 16 грудня того ж року Скоропадський наказав генеральному хорунжому Івану Сулимі покарати його. На 1723 р. з-під його володіння у нововписані козаки перешли 2 посполитих, а залишилися 12. Суддя полковий переяславський. Володів хутором над Чумгаком вище хутора війта Копцевича, на який мав універсал ГВК (1725) і яким заволодів бунчуковий товариш Григорій Іваненко. Володів на уряд с. Мельниками Іркліївської сотні.
Краев Лук'ян службу розпочав з 1749 р. в полковій канце¬лярії канцеляристом. Через 8 років отримав чин значкового товариша. А в 1760 р. став отаманом сотенним 2-ї полкової сотні.
Степан Мізин (1745-1782-?) розпочав службу в 1765 р. в полковій канцелярії переяславській, через 9 років отримав чин військового товариша. Десь у цей час одружився з донькою відставного армійського полковника Михайла Боярського Євдокією. У с. Студениках 3-ї полкової сотні мав 41 підданого й окремо 5 дворових людей, всього 17 хат підданих.

Село Козлів (Козинці). У реєстрі запорозьких гетьманів під 1617 р. зафіксований Дмитро Богданович Барабаш. Його синові Семену довелося прожити тяжкі часи першої половини XVII ст., а онук - Гнат Семенович - став значним військовим товаришем (1651) у роки Визвольної війни. Лаврентій Гнатович Барабаш очолив 2-у полкову Переяславську сотню. Сини Лавріна Тиміш, Яким і Василь (який був і сотенним отаманом) дали значні розгалуження роду, нащадки якого проживали в Козлові, Гайшині та інших населених пунктах полку. Можний козак (?-1726-1731-?) Яцько Барабаш став отаманом курінним сіл Корніївки й Паришкова (1736). У с. Корніївці виборний козак Іван Барабаш став комісаром вівчарних заводів (1736), у 1741 р. з ним проживали брат - козак-підпомічник (теж Іван) і сини Григорій, Андрій, Петро й Микита.
Трохим Іванович Барабаш, який народився в 1719 p., спо¬чатку був писарем сотенним у Березані (?-1741-1744-?), а по¬тім - баришівським сотенним писарем з 1746 по 1761 р. Мав доньку Параску (1752) і сина Марка (1754).
9 листопада 1675 р. жителька козелецька Феська Герасимівна за 6 кіп литовської лічби продала частину двору Івану Туховцю.
У 1723 р. козелецька жителька ПІульжиха уступила плец в Переяславі козелецькому священику Гаврилу Леонтійовичу Пясецькому.
2 березня 1723 р. Степан Попович продав ліс в урочищі Мирського Козлівського гаю переяславському бургомістру Стефану Федоровичу. 9 жовтня 1725 р. місцевий козак Іван Нечай продав йому ж за 30 золотих ліс в урочищі Гаїв Занозенкових. Того ж дня Іван Дранка продав йому за 10 золотих ліс в урочищі Піщаному.

Село Леляки. 17 серпня 1690 р. гетьман Мазепа після полковника Головченка надав село полковому судді Леонтію Панкевичу. Останній був на уряді полкового судді в ?-1690-1706 pp. (убитий під Несвіжем у 1706 p.). Його вдові Настасії І.Скоропадський у 1711 р. надав у зупольне володіння с. Леляки і хутір Гурановський. У 1713 р. гетьман Скоропадський надав підтверджувальний універсал переяславській кафедральній «обителі» на хутір Годуновський на р. Оржиці, на ґрунти Кудловщину, які передали їй покійна Панкевичева і Гриневич.
Рідна сестра Л.Панкевича була за Матвієм Піковцем, батьком Василя, сотника лукомського в 1709-1716 pp. За нею до внука, Івана Васильовича Піковця, перейшло с. Леляки від бездітних Леонтія й Настасії. У 1749 р. писар Генерального військового суду І.Піковець клопотав перед Сенатом про збереження за ним с Леляків.
Ймовірно, Леонтій Матяшенко Панкевич був сином полковника іркліївського Матвія Панкевича, засланого після Чорної ради до Сибіру. У 1669 р. він перебував в Ілімському острозі, а в 1670 р. значився серед тих, хто за наказом царя мав бути звільнений. У 1671, 1682-1687 pp. бачимо якогось Матяша Панкевича лубенським полковим суддею. У XVIII ст. рід Панкевичів на Переяславщині продовжувався: в 1772 р. сотенним гельмязівським писарем був Панкевич. У селі проживали козаки куреня сотника Гулака (1732).
=======================================

Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі. – К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. – С. 53-57.

Список казаков 4-й Переяславской сотни (Чикменевой) по реестру 1649 г.

СОТНЯ ЧИКМЕНЕВА
=====================
Адамаченко Федор
Ананъченко Мануйло
Анъдрѣй з Подварка
Анъдрусенко Грышъко
Анътоненко Лавро
Анътоненъко Иванъ
Араповичъ Грицъко
Бѣликъ Конъдрат
Бетченъко Галат
Боровиченко Михал
Боряченъко Леско
Ботченъко Юръко
Брахъненъко Ярошъ
Бугловъский Назар
Будар Гапунъ
Буръбаченъко Микита
Буть Прокопъ
Буть Саско
Вароненко Максимъ
Василевичъ Иванъ
Василевичъ Михайло
Василевычъ Мартинъ
Василенко Романъ
Ващенъко Грыцъко
Верижанъко Юско
Волошинъ Хома
Вышъновый Иляшъ
Гаврыленъко Тарас
Ганъченко Анътонъ
Гаронъ Процыкъ
Головъченъко Грыцъко
Головъченъко Петро
Головъченъко Якимъ
Гомоненъко Семенъ
Гонаринъчичъ Миколай
Горбыкъ Данило
Горкушенъ Артимъ
Грибовъский Юръко
Григориевичъ Федяй
Гриненъко Анъдрѣй
Гриценъко Улас
Груздъ Романъ
Грышъченъко Павелъ
Грыщенъко Васко
Грыщенъко Дмитро
Грыщенъко Петро
Даниленъко Иванъ
Дахъновичъ Степан
Дащенъко Миско
Демченъко Иванъ
Деничєнко Семенъ
Деркачъ Миско
Дмитровыч Корнѣй
Довгаленъко Лашъко
Драцъкий Опанас
Дризонъко Огѣй
Друцъковичъ Юско
Дунай Дорошъ
Дядиная Семенъ
Дяченъко Демянъ
Дяченъко Иванъ
Евъхимовичъ Климь
Емъченъко Стецъко
Жукъ Лукашъ
Засядко Федоръ
Зубар Данило
Зубецъ Иванъ
Зуенъко Тымошъ
Ивановичъ Микита
Ивановычъ Гордѣй
Ивановычъ Мартин
Иванъченъко Лукянъ
Игнатенъко Иванъ
Игнатовичъ Омелянъ
Иленъко Кирикъ
Иленъко Федоръ
Илъченъко Миско
Исаенъко Грышъко
Исаенъко Курыло
Калениченъко Ониско
Калитенъко Сахъно
Калус Харланъ
Каменъский Миско
Каръпенъко Лаврѣнъ
Кашинъ зят Никонъ
Кириловычъ Онопрѣй
Кирияненъко Васко
Климъченъко Демъко
Кондратенко Костюкъ
Коникъ Иванъ
Конъдратовычъ Яцъко
Копътенъко Прокопъ
Корнѣенко Стефан
Коробъ Левъко
Костюченъко Миско
Коханъ Павелъ
Круповъскый Миско
Кулбака Иванъ
Купрѣенъко Трохимъ
Купрѣянович Свыридъ
Куриловичъ Миско
Курищенъко Филонъ
Куцилый Евъсѣй
Лавриненко Степанъ
Лазъченъ Иванъ
Лашъко
Лащенъко Яцъко
Лисый Юрко
Лукяненъко Миско
Лукяненъко Михъно
Макаровичъ Федоръ
Максименъко Иванъ
Маначинецъ Феско
Марченовыч Кузъма
Мацейченъко Борыс
Мащенъко Феско
Мизюковичъ Тышъко
Микитенъко Васил
Миколаенко Евъхимъ
Михайлович Феско
Михъненъко Игнатъ
Мищенъко Васил
Мищенъко Процикъ
Мищенъко Семенъ
Мовъчаненко Яцъко
Мовъчанъ Иванъ
Мовъчанъ Яцъко
Мозоловченко Омелянъ
Моисѣенко Максимъ
Мойсѣенъко Криско
Монецъкый Васко
Москаленъко Васко
Мошененъко Степаи
Назареенъко Феско
Никоненъко Гаврыло
Новикъ Климъ
Новиченъко Анъдрей
Овъдѣенъко Яцъко
Олексѣевичъ Леско
Онанъченъко Гаврыло
Онащъковичъ Дмитро
Онущенъко Конъдрат
Опанасенко Миско
Опанасовичъ Исай
Павленъко Миско
Павловычъ Сава
Палипенъко Гарасимъ
Пас Грыцъко
Пастушенъко Гаврыло
Пашукъ Иванъ
Петренъко Костюкъ
Печениченъко Богданъ
Печъкуръ Игнат
Пинчукъ Петро
Подваленко Гарасиж
Подвалъный. Яцъко
Поповычъ Семенъ
Попувъскый Луцько
Пресмицъкий Иванъ
Пригара Иванъ
Пригара Павелъ
Пригарын Омелко
Пристроменко Максимъ
Прокоповичъ Яцъко
Пшеничъный Анъдрѣй
Радъченъко Олихвѣръ
Ращенъко Ласко
Романенъко Евъсѣй
Росошенъко Иванъ
Руденъко Иля
Руденъко Трохим
Руденъко Хведоръ
Рудый Иванъ
Рудый Степанъ
Савъченъко Васил
Самаръскый Назаръ
Сасченъко Гарасимъ
Сахъненъко Павелъ
Саченъко Анъдрѣй
Саченъко Васко
Саченъко Пилипъ
Свыриденъко Галать
Севериненъко Грицъко
Сивоворона Лукянъ
Сидоренъко Панко
Сидоръ з Леляковъ
Ситъникъ Иванъ
Скиданъ Семенъ
Слинъко Семенъ
Слишъченъко Мартин
Слыско Анъдрѣй
Соболненъко Яким
Старенко Сахъно
Старый Иванъ
Стасенъко Ониско
Стаховъ зят Лаврынъ
Стелмахъ Лазоръ
Степанович Филонъ
Степановичъ Марътинъ
Стефаненко Яцъко
Стецъковычъ Гринь
Стреля Федор
Сыдоренъко Семенъ
Тарасовичъ Миско
Терещенко Феско
Терпило Иванъ
Тимошенко Грыцъко
Тимошенъко Семенъ
Тимъченъко Миколай
Трохименко Васко
Тымошенъко Янушъ
Тышенко Кузьма
Усиченъко Каръпъ
Федачєнко Аврамъ
Федоренко Лаврынъ
Федоренко Пилипъ
Федоренъко Марътинъ
Федченъко Галон
Харченко Феско
Хведченъко Юрко
Хозонко Тымошъ
Хоменъко Данило
Хоменъко Иванъ
Хоменъко Ярошъ
Хотченко Феско
Царенъко Иляшъ
Царенъко Кирикъ
Чайка Фкдор
Чаръновъскый Миколай
Череванъ Иванъ
Черкашеникъ Яцъко
Чикмѣн Федоръ
Чикманенъко Федоръ
Чорнишъ Иванъ сотникъ
Чорный Михал
Шаповалъ Яцъко
Шахворостенъко Богданъ
Швецъ Миско
Шепеленъко Юско
Шиленъко Иванъ
Шпачєнко Миско
Шуласчонъко Каръпъ
Шутенъко Васко
Шыло Богданъ
Шыло Конъдрат
Щербаненъко Леско
Якало Гаврило
Якубенъко Иванъ
Яременъко Матвѣй
Яръмоленъко Кузъма
Яцъковичъ Богданъ
==============================

Список казаков 6-й Переяславской (Бабича) сотни по реестру 1649 года

СОТНЯ БАБЫЧА
==================

Анъдреевичъ Каленикъ (Бабыча)
Анъдрѣенъко Грицъко (Бабыча)
Анъдрушевицъ Луцыкъ (Бабыча)
Анъдрушъко Пилипъ (Бабыча)
Анъдрущенко Анъдрѣй (Бабыча)
Анъдрущенко Омелко (Бабыча)
Бабычъ Иванъ (Бабыча)
Байракъ Васко (Бабыча)
Байраченко Кононъ (Бабыча)
Бараненъко Бакум (Бабыча)
Белоусый Трохымъ (Бабыча)
Белоусый Хведор (Бабыча)
Берестъненъко Трохим (Бабыча)
Бѣлобородка Федор (Бабыча)
Бондаренко Иванъ (Бабыча)
Бонъдаренъко Иля (Бабыча)
Братченъко Мартынъ (Бабыча)
Братчишиш Васко (Бабыча)
Бровъченъко Миско (Бабыча)
Бубленъко Иванъ (Бабыча)
Бурмака Грыцъко (Бабыча)
Варавенъко Сахъно (Бабыча)
Ващенъко Анъдрѣй (Бабыча)
Вергуненко Юско (Бабыча)
Вергуненъко Кузма (Бабыча)
Веръгуненъко Иванъ (Бабыча)
Викгроть Иванъ (Бабыча)
Воловъник Дмитро (Бабыча)
Воробей Иванъ (Бабыча)
Воробей Ониско (Бабыча)
Гавриловичъ Федор (Бабыча)
Гаврыловичъ Сава (Бабыча)
Гаръбузенъко Игнатъ (Бабыча)
Гиренъко Давыдъ (Бабыча)
Голикъ Грицъко (Бабыча)
Гопъкало Юско (Бабыча)
Горкушенъко Грыцъко (Бабыча)
Горкушенъко Леско (Бабыча)
Горлаченъко Васко (Бабыча)
Гриненъко Иванъ (Бабыча)
Гринченъко Микита (Бабыча)
Грысенъко Трохим (Бабыча)
Грыцъко (Бабыча)
Грыцъко з Черев[и]ка (Бабыча)
Грыщенко Кононъ (Бабыча)
Грыщенъко Иванъ (Бабыча)
Грыщенъко Иванъ (Бабыча)
Грыщенъко Сахъно (Бабыча)
Грыщенъко Тарас (Бабыча)
Грыщенъко Феско (Бабыча)
Гулидовичъ Иванъ (Бабыча)
Даниленко Грыцъко (Бабыча)
Даниленъко Зѣнецъ (Бабыча)
Даниленъко Феско (Бабыча)
Дахъненъко Богданъ (Бабыча)
Дєрнатєнко Анъдрѣй (Бабыча)
Дзеджелый Тымько (Бабыча)
Дидченъко Лавринъ (Бабыча)
Донецъ Леско (Бабыча)
Дратичъ Семенъ (Бабыча)
Дыкый Павелъ (Бабыча)
Дягиленко Гараско (Бабыча)
Дяченъко Одаско (Бабыча)
Евъдокимович Троим (Бабыча)
Жабокрытский Иванъ (Бабыча)
Заболонный Иля (Бабыча)
Заболотеый Иванъ (Бабыча)
Закгурскый Тымошъ (Бабыча)
Закгуръский Анъдрѣй (Бабыча)
Залозкий Михайло (Бабыча)
Змѣенъко Анъдрѣй (Бабыча)
Золотаренъко Степанъ (Бабыча)
Золотуха Грыцъко (Бабыча)
Иваненъко Грыцъко (Бабыча)
Иванович Феско (Бабыча)
Ивановичъ Данило (Бабыча)
Иванъченъко Зуй (Бабыча)
Иващенъко Процыкъ (Бабыча)
Игнатенко Андрѣй (Бабыча)
Исайченъко Феско (Бабыча)
Калениченко Ларъко (Бабыча)
Калениченъко Горъдѣй (Бабыча)
Канивецъ Федор (Бабыча)
Кгондаренъко Анъдрьй (Бабыча)
Кириченъко Грицъко (Бабыча)
Кисѣлъ Конъдрат (Бабыча)
Клишенъко Гаврыло (Бабыча)
Коваленъко Феско (Бабыча)
Конъдратевыч Яцъко (Бабыча)
Конъдратовичъ Харко (Бабыча)
Костира Степанъ (Бабыча)
Кот Анъдрѣй (Бабыча)
Кудренъко Васко (Бабыча)
Кудренъко Хома (Бабыча)
Кудренъковъ брат Миронъ (Бабыча)
Кузменко Мойсѣй (Бабыча)
Кузменъко Васко (Бабыча)
Курыленъко Данило (Бабыча)
Курыленъко Протас (Бабыча)
Кущенъко Кохъно (Бабыча)
Кущенъко Остапъ (Бабыча)
Лебеденъко Васко (Бабыча)
Лесенъко Миско (Бабыча)
Липъченко Грыцъ (Бабыча)
Литвинъко Юрко (Бабыча)
Лотишенъко Яцъко (Бабыча)
Лотишъ Матвѣй (Бабыча)
Лупиненъко Иванъ (Бабыча)
Маначинецъ Иванъ (Бабыча)
Маначинецъ Яцъко (Бабыча)
Мартиновичъ Иванъ (Бабыча)
Матъниченъко Яцъко (Бабыча)
Миколаенъко Опанас (Бабыча)
Миколенко Филонъ (Бабыча)
Минъченко Ивас (Бабыча)
Мироненъко Иванъ (Бабыча)
Михненъко Гордѣй (Бабыча)
Мовмотенъко Иванъ (Бабыча)
Мовъчаненъка Петро (Бабыча)
Модзаренъко Хвилонъ (Бабыча)
Мойсѣенко Остапъ (Бабыча)
Молчанъ Яцъко (Бабыча)
Муравейникъ Грыцъко (Бабыча)
Муравейникъ Хвеско (Бабыча)
Муховенко Степан (Бабыча)
Нагорненко Климъ (Бабыча)
Нагорненко Овъхѣй (Бабыча)
Нагорненко Хвеско (Бабыча)
Нахецъкый Марътинъ (Бабыча)
Ничипореико К[а]стюкъ (Бабыча)
Ничипоренко Матюша (Бабыча)
Ничипоренъко Феско (Бабыча)
Носичъ Лаврынъ (Бабыча)
Олещенъко Гапонъ (Бабыча)
Олыхвѣренко Гришъко (Бабыча)
Омеляненко Евъхимъ (Бабыча)
Онемѣсенко Яцъко (Бабыча)
Онущенъко Корнѣй (Бабыча)
Остапенко Тымош (Бабыча)
Остаповичъ Семенъ (Бабыча)
Охрѣменъко Данило (Бабыча)
Охрѣменъко Кузма (Бабыча)
Паценъко Ониско (Бабыча)
Паценъко Феско (Бабыча)
Петренъко Лукянъ (Бабыча)
Петрущъко Богданъ (Бабыча)
Плашечъный Сава (Бабыча)
Погрѣбненъко Тымъко (Бабыча)
Полищенъко Евътухъ (Бабыча)
Половъченъко Максимъ (Бабыча)
Прийменъко Дацъко (Бабыча)
Протасенко Сахъно (Бабыча)
Ревенъко Миско (Бабыча)
Рокитный Иван (Бабыча)
Ругъ Анъдрѣй (Бабыча)
Рыжъдженко Савъка (Бабыча)
Семяненъко Феско (Бабыча)
Сендюченъко Остапъ (Бабыча)
Сенъдюченъко Демянъ (Бабыча)
Сенъдюченъко Захарка (Бабыча)
Сербынєнко Леско (Бабыча)
Симоненъко Олексѣй (Бабыча)
Сипъченъко Иванъ (Бабыча)
Сиченъко Васил (Бабыча)
Скороходенъко Иванъ (Бабыча)
Стасенко Лукянъ (Бабыча)
Стасенъко Васко (Бабыча)
Сугакъ Иванъ (Бабыча)
Сыпъченъко Тымъко (Бабыча)
Тугубъченъко Нестеръ (Бабыча)
Тулубенко Якимъ (Бабыча)
Тыщенко Степанъ (Бабыча)
Тыщенъко Иванъ (Бабыча)
Федоренъко Дорошъ (Бабыча)
Фєдорєнко Миско (Бабыча)
Хватоковъ зят Семенъ (Бабыча)
Хлуярный Серъгѣй (Бабыча)
Ходос Лаврык (Бабыча)
Хоменко Гаврило (Бабыча)
Хрстенко Зьнько (Бабыча)
Хрстенъко Лукянъ (Бабыча)
Хурсенко Миско (Бабыча)
Царенъко Каленикъ (Бабыча)
Цибуленъко Процикъ (Бабыча)
Цілуйко Романъ (Бабыча)
Цюцюра Васко (Бабыча)
Чепуръненъко Улас (Бабыча)
Чернявъченъко Лавринъ (Бабыча)
Чернятенъко Хома (Бабыча)
Шелест Иванъ (Бабыча)
Шерепа Игнат (Бабыча)
Шинъкаръ Грынь (Бабыча)
Ювъченъко Грышъко (Бабыча)
Юревичъ Зъновицъ (Бабыча)
Яблученъко Иванъ (Бабыча)
Янченъко Щербына (Бабыча)
Ярмоленъко Гаврыло (Бабыча)
Ярмоленъко Демъко (Бабыча)
Ярмоленъко Иванъ (Бабыча)
Яръдихимович Qxpѣмъ (Бабыча)
Яцукъ Грыцъко (Бабыча)
Яцъковъ зят Хуръсъ (Бабыча)
=================================

Seva_Seva написал:

[q]

Въ господина Сотника Третей Полковой Ивана Леонтьева Базилевича

[/q]

Третя полкова сотня
Кількість козаків: 226
Кількість шляхтичів: 30
Частка шляхтичів: 12,3 %.


Сотники
Коваленко Іван (? – 1649 –?)
Словик Бргдан
Щербина Іван (? – березень 1669 –?)
Киселівський Федір Іванович (1755 – 1765 –?)
Тимофіїв Іван (? – 1772 –1773)
Базилевич Іван Леонтійович (1774 –1782)

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 157.