Всероссийское Генеалогическое Древо
На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Вниз ⇊

ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

Общая информация по полку, публикации и ссылки на источники, обсуждение источников. Вопросы по сотням полка задавать в соответствующих темах

    Вперед →Страницы: ← Назад 1 2 3 4 5 6 7 8  9 10 11 12 13 ... 28 29 30 31 32 33 Вперед →
Модератор: valcha
Metallist

Metallist

Чернигов
Сообщений: 647
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1172
ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)

===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.
mykolas

г.Киев
Сообщений: 385
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 362

Klim2018 написал:
[q]
В данном издании источники указаны.
К примеру, по Кирпичам следующие источники:

ЦДІАУК. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 296. – Арк. 129.
Мотыжинский архив. – С. 182.
ЦДІАУК. – Ф. 53. – Оп. 2. – Спр. 713. – Арк. 2.
ЦДІАУК. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 296. – Арк. 9, 11, 23.
ЦДІАУК. – Ф. 53. – Оп. 2. – Спр. 363. – Арк. 1.
ЦДІАУК. – Ф. 53. – Оп. 2. – Спр. 13. – Арк. 1 – 8.
ЦДІАУК. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 296. – Арк. 9.
ЦДІАУК. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 296. – Арк. 74.
[/q]


Это да. Только вот по пятой ссылке, согласно этому изданию, можно найти информацию о том, что "У 1724 р. переяславський комендат Яковлєв отримав наказ від Румянцева описати село чернігівського полковника Полуботка і полкового осавула Карпича". А в указанном 13-м деле приводятся материалы рассмотрения Малороссийской коллегией жалобы на причинение материальных убытков в Черниговском полку. Происходило это еще в 1722 году и Полуботок там упоминается только как действующий гетман.
А вторая ссылка дается якобы на подтверждение того, что Кирпич умер в 1727 году. В действительности в 713-й папке собраны разные дела, рассматриваемых коллегией в 1727 году. В одном из них на 14-м листе описана суть дела об убийстве " асаула Кирпича хутора его стадника Якова и овчара Харку". Сам Кирпич нигде ни разу не упоминается, а только расследуется кто и почему убил стадника и овчара с Кирпичового хутора".
Остальные ссылки пока не проверял.
ozerskaya

ozerskaya

Калининград
Сообщений: 3393
На сайте с 2015 г.
Рейтинг: 2853

Klim2018 написал:
[q]
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 220.
[/q]


Скажите, пожалуйста, а что есть по Мировичам и Войце Сербину? И какие ссылки даны по ним?

Вот пример не точного текста и ссылки в статье В.Кривошеи. Сегмент родової пам’яті в монастирських і церковних синодиках.

стр. 106 сначала идёт ряд поминания Думитрашки-Райча в Києво-Печерській лаврі в Київській пустині при храмі св. Сергія.

потом сразу на стр.107

Полковник переяславський Войца Станіславович Сербин, якого Мирович у 1678 р. іменував «отец» (тобто Мирович був пасинком Сербину), під кінець життя став ченцем Віктором. Він у цьому поминальнику відсутній. Основоположником же роду Мировичів слід вважати Петра (що був, вірогідно, дідом полковника, батьком Івана).
У іншому варіанті поминання в цьомуж монастирі після 1691 р. є відомості про Івана, Пелагею, Петра, Ірину, Івана, Олену, Захара, Параску, ченця Віктора, Якова, Катерину, Василя, Гафію, черницю Єлизавету, немовля Андрія, Іллю, Олексія, Федора, Марину, ієрея Самійла, Стефана, Феодосію. Тут, як бачимо, уже присутнє поминання роду Голубів, починаючи від Захара [25, с. 296] з дружиною Параскою.

- нет никакой ссылки на документ, в котором Мирович называл Сербина "отцом",
- нет самого "цього поминальника" (т.е. абзаца) в котором Сербин "отсутствует". Если же это и могло относится к роду Думитрашки, т.к. Сербин был в родстве с ним, то уж про основоположника Петра Мировича там не могло быть речи,
- следовательно, не понятно в каком именно "цьомуж монастирі після 1691" и была следующая запись.

Хорошо, смотрим ссылку [25, с. 296]

25. Лаврський альманах. 36ірник наукових праць. – Вип. 18. – Спецвипуск 7: Поменник Введенської церкви в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Публікація рукописної пам’ятки другої половини XVII ст. / Упоряд. О. Кузьмук / К: Фенікс, 2007. – 120 с

Нахожу и скачиваю Лаврский альманах, именно этот выпуск. Во первых сразу видим, что в нём нет 296 страниц. С самом документе столько листов тоже нет-всего 164 л.
Читаю полностью подробно весь текст, причём два раза. Есть Горленки, Сагайдачный и даже Мазепа-отец, и мои Ворвихвосты. Но нет никаких Мировичей.



---
Кролев.у.,с.Спасское: козаки Говоруха,Городиский,Гудим, Шовкомуд, с.Божок, двор.Еремеев,Мирович,Коропчевский, Майборода; Стародуб: священ.,учителя Озерский,Соловьянов, купцы Скабертины.
Ilora69

Klim2018 написал:
[q]
Здравствуйте!
Могу и я кое-что добавить.

Реєстр полкових осавулів
Переяславського полку.
...
Рокитний Логвин (? – 1710 – 1716)
[/q]


Klim2018, благодарю за данные про Рокитных из книги, это бесценная информация.
starina

Сообщений: 489
На сайте с 2005 г.
Рейтинг: 1336
>> Ответ на сообщение пользователя ozerskaya от 7 февраля 2020 14:13

Марина, Иван Мирович действительно был пасынком Войце Сербину. В Присяге Переяславского полка царю Фёдору Алексеевичу 1676 года за Войцу Сербина расписался Синъ его Янъ Мырович. Сербин вероятно был неграмотным. А Дмитрашко расписывался сам. Дмитрашко не был родственником Войцы Сербина, он был волохом по национальности.
ozerskaya

ozerskaya

Калининград
Сообщений: 3393
На сайте с 2015 г.
Рейтинг: 2853

starina написал:
[q]
Марина, Иван Мирович действительно был пасынком Войце Сербину. В Присяге Переяславского полка царю Фёдору Алексеевичу 1676 года за Войцу Сербина расписался Синъ его Янъ Мырович. Сербин вероятно был неграмотным.
[/q]


Огромное спасибо! Очень Вы меня обрадовали этим сообщением, а то всё вилами на воде было написано. А где это можно увидеть?

Я скачала тут выложенные форумчанкой эти присяги 1676 года, но не нашла там Войцу (Василя) Сербина, он должен быть первым, как полковник тогда, или не увидела, т.к качество не очень разборчивое, или нет того кадра.

Да, Сербин действительно был неграмотным, потому что в присяге 1682 года (тоже скачала) он есть, Василь Станиславович Сербин, а вместо него расписался писарь кажется.
Про Дмитрашка - в каком-то родстве наверное был, т.к. и у него Сербин (монах Виктор) есть в поминнике (по Кривошее).

Я книгу пишу, каждая деталь очень важна, поэтому так проверяю всё, и другие потомки есть, прямо по фамилии Мировичи, тоже очень интересуются.
---
Кролев.у.,с.Спасское: козаки Говоруха,Городиский,Гудим, Шовкомуд, с.Божок, двор.Еремеев,Мирович,Коропчевский, Майборода; Стародуб: священ.,учителя Озерский,Соловьянов, купцы Скабертины.
ozerskaya

ozerskaya

Калининград
Сообщений: 3393
На сайте с 2015 г.
Рейтинг: 2853

ozerskaya написал:
[q]
Я скачала тут выложенные форумчанкой эти присяги 1676 года, но не нашла там Войцу (Василя) Сербина, он должен быть первым, как полковник тогда, или не увидела, т.к качество не очень разборчивое, или нет того кадра.
[/q]


Нашла теперь после подсказки этот кадр.
---
Кролев.у.,с.Спасское: козаки Говоруха,Городиский,Гудим, Шовкомуд, с.Божок, двор.Еремеев,Мирович,Коропчевский, Майборода; Стародуб: священ.,учителя Озерский,Соловьянов, купцы Скабертины.
ozerskaya

ozerskaya

Калининград
Сообщений: 3393
На сайте с 2015 г.
Рейтинг: 2853

starina написал:
[q]
за Войцу Сербина расписался Синъ его Янъ Мырович.
[/q]


Ещё спрошу - можно ли считать записи о Войце Сербине, полковнике Переяславсклм в Присяге 1676 года подлинником? Т.е. эта запись сделана почерком самого Ивана Мировича, или это переписано потом писцом ?

Судя по подписи и почерку Дмитрашки, резко отличающемуся - может подлинник?

---
Кролев.у.,с.Спасское: козаки Говоруха,Городиский,Гудим, Шовкомуд, с.Божок, двор.Еремеев,Мирович,Коропчевский, Майборода; Стародуб: священ.,учителя Озерский,Соловьянов, купцы Скабертины.
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 24089
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 26265

ozerskaya написал:
[q]
Скажите, пожалуйста, а что есть по Мировичам ... ?
[/q]

Полковники
...
Мирович Іван Іванович (1692 – 1706),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 7.




Джеджалії (Жежеліовські, Жежелі)
...
ІІ
2. Іван Філонович Джеджалій (? – 1640 – 1692 – ?) – сотник наказний Піщанський (? – 1692 – ?)...
...
– N Філонівна...
Ч.: Іван N Мирович, батько Івана Івановича Мировича, полковника переяславського (1692 – 1706).
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 10.




"... Протягом наступних десяти років Романенко "починеных шкод не пополнил", тому 5 лютого 1699 р. обопільний суд переяславський у складі полковника Івана Мировича, обозного Леонтія Григоровича-Потаповича, сотника полкового Івана Гулака, городового отамана Михайла Івановича, війта Івана Сокальського, бургомістра Корнія Єремійовича та старшого райці Степана Івановича прийняв остаточне рішення у справі Сулими-Романенка. Було вирішено нрошовий борг "грунтами приймати"118 ..."

118. ЦДІАУК. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 282. – Арк. 117.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 30.





Томари
...
ІІ
...
4. Парфен Іванович (? – ран. 1716) – значний товариш Переяславського полку (1702). 31 травня 1702 р. отримав універсал гетьмана Мазепи на с. Каратуль Переяславського полку, надане йому раніше полковником Іваном Мировичем238 після значкового товариша Дмитра Пирога ...
...
238. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т V. Вып. 1. – К., 1996. – С. 61.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 55.




Золотоніська сотня
...
Сотники
...
Мирович Іван (? – 1690 – ?)
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 255.





Дальше дам фото страниц (т.к. много текста) и укажу ссылки.
288. Местечко Борисполе в XVII веке. – С. 107.
289. ЦДІАУК. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 278. – Арк. 70.
290. Універсали Івана Мазепи. – С. 84, 211.
291. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка. – С. 20.
292. Хижняк З.І. Мирович Федір Іванович // Києво-Могилянська академія в іменах XVII – XVIIІ ст. – К., 2002. – С. 364.
293. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – Т ІІІ. Вып. 1. – К., 1912. – С. 550.
295. Див. детальніше: Бойко І. Іваненки на Переяславщині в XVIIІ ст. // Історико-географічний збірник. – Т. 3. – К., 1929. – С. 9 – 16.
299. ЦДІАУК. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 278. – Арк. 149.

Прикрепленный файл: 62.jpg63.jpg, 1865266 байт64.jpg, 1637654 байт65.jpg, 1866030 байт
---
Знания - сила
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 24089
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 26265

ozerskaya написал:
[q]
Скажите, пожалуйста, а что есть по ... Войце Сербину?
[/q]

Полковники
...
Сербин Войца (липень 1674, нак.),
...
Сербин Войца (? – січень 1675 – березень 1677 – ?),
...
Сербин Войца (? – лютий 1679 – 1683 – ?),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 7.




Мировичі
І
1. Іван
Д.: NNN (можливо N Філонівна Джеджалій), (можливо, у другому шлюбі була за Василем Сербином).
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 62.




Полкові Хорунжі
Забари

Роман – полковий хорунжий. Полковник Войца Сербин надав йому у володіння с. Пристроми1.
...
1. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка. – С. 14.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 126.




Домонтівська сотня
Отамани

...
Сербин Пилип (1761 – 1762),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 245.




Золотоніська сотня
Сотники

...
Сербин Войца Станіславович (? – лютий 1672 – 1675 – ?),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 255.




Дальше снова дам фото страниц (т.к. много текста) и укажу ссылки.
188. Акты ЮЗР. – Т. XII. – С. 397.
189. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка. – С. 17.
190. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка. – С. 19.
191. Універсали Івана Мазепи. – С. 84.
192. Вук Сербин, полковник Переяславський (1675 – 1682) – С. 133.
193. ЦДІАУК. – Ф. 54. – Оп. 1. – Спр. 282. – Арк. 119.


Прикрепленный файл: 43.jpg44.jpg, 2615364 байт
---
Знания - сила
ozerskaya

ozerskaya

Калининград
Сообщений: 3393
На сайте с 2015 г.
Рейтинг: 2853

Klim2018 написал:
[q]
Полковники
...
Сербин Войца
[/q]


Большое спасибо! Буду изучать.
---
Кролев.у.,с.Спасское: козаки Говоруха,Городиский,Гудим, Шовкомуд, с.Божок, двор.Еремеев,Мирович,Коропчевский, Майборода; Стародуб: священ.,учителя Озерский,Соловьянов, купцы Скабертины.
    Вперед →Страницы: ← Назад 1 2 3 4 5 6 7 8  9 10 11 12 13 ... 28 29 30 31 32 33 Вперед →
Модератор: valcha
Вверх ⇈