Всероссийское Генеалогическое Древо

Генеалогический форум ВГД

На сайте ВГД собираются люди из многих городов и стран, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Генеалогический форум ВГД »   СТРАНЫ И РЕГИОНЫ »   Украина (Україна) »   Украина казацкая - полки реестровые и слободские »   Полки Гетманщины (Запорожское войско) »   Переяславский полк »   ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
RSS


ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

Общие вопросы


  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2 3 4 5 6 * 7 [ >>>>>> ]
Модератор: valcha
Metallist
Долгожитель форума

Metallist

Чернигов
Сообщений: 678
Регистрация: 3 сен. 2009
Рейтинг: 1066 

ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)

===========================

Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков.
Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.

Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.

За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.

На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510].
Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.

25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко.
За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.

У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський)
.
Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень:
Баришівська (1648-1782);
Басанська (1648-1782);
Березанська (1648-1782);
Биківська (1648-1667);
Бориспільська (1648-1752);
Бубнівська (1667-1782);
Воронківська (1648-1782);
Гелм'язівська (1648-1782);
Гоголівська (1648-1667);
Домонтовська (1667-1782);
Заворицька (1648-1654);
Золотоніська (1667-1782);
Іркліївська (1663-1782);
Канівцівська (1757-1782);
Козелецька (1648-1654);
Кропивнянська (1663-1782);
Ліплявська (1667-1782);
Моровська (1648-1654);
Остерська (1648-1654);
Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782);
Піщанська (1667-1782);
Трахтемирівська (1667-1782);
Яготинська (1648-1782).
На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.

Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.

Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства.
Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів.
============================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.
monaleks Y
Долгожитель форума

monaleks Y

Киев
Сообщений: 1044
Регистрация: 19 янв. 2005
Рейтинг: 222 

valcha
Модератор раздела
Не историк! Просто diletto к истории имею.

valcha


Сообщений: 23575
Регистрация: 2 мар. 2006
Рейтинг: 10941 


Korczak-Jagodowski написал:
[q]
Меня интересуют казаки Плаксы из села Лесняк,
[/q]


Не из с. Лесняки, но ... м.б. пригодятся!?

Кривошея В.В. - Неурядовая старшина Гетманщины.

Плакса Василь – військовий товариш Стародубського полку (1705).
Плакса Григорій – товариш полку Прилуцького (1652).
Плакса Карпо – військовий товариш Стародубського полку (1705).
Плакса Трохим Лукич – військовий товариш (? – 1782 – 1783 – ?), мав у с. Прокоповці 2 підданих. Д.: Настасія Василівна Метич, донька козака.
Мали синів Івана, Петра, Романа, Семена, Федора, Андрія, доньку Наталію.
Плаксій Іван – значковий товариш Полтавського полку (1768 – 1779 – ?).

Судієнко Іван Андрійович (? – ран.1726.11.12) – славетний і знатний товариш військовий, обиватель новгородський (1695), новгород-сіверський городовий отаман (1709 – 1725) і наказний сотник (1724.03). В вересні 1695 р.продав своєму зятю Івану Захаровичу Плаксі за 50
талярів «добра, лежачіе в ґрунтах меских Новгородских, в околичностях Юхновских, купленній зветшалій млинок, негдись на одно коло робленій в
самом селе Юхнове, на речци Студенцу, из озерцем, прозиваемим Студенцом, и з сеножатю», в березні 1706 р. продав тому ж Плаксі мельницьку часть в млині на р. Ромі, на греблі Шептаківській о 2 колах мучних, а третім ступним, за 800 золотих.

Новицький Петро Іванович (1756 – ?) – син значкового товариша. Канцелярист гродського Переяславського суду (1775), значковий товариш (1777 – 1780 – ?). Д.: Євдокія Семенівна Плакса, донька сотенного отамана.

В Реестре 1756 г. есть Пилип Плакса, Лукьян Плаксивый, Иван Плаксывый

в Косунском полку в сотне Маркова Бажаненъкова есть Игнат Плаксенко

---
С просьбами об архивном поиске в личку обращаться НЕ НАДО!
митоГаплогруппа H1b
Дневник
Teatroved
Долгожитель форума

Teatroved

Москва
Сообщений: 978
Регистрация: 19 мая 2012
Рейтинг: 388 

monaleks Y
А полностью смотреть в Киеве?

---
С уважением, Максим
http://www.pastila-kaluga.ru/about
------
Даниловичи, Кулики - Прохоровка (Черкассы), Смоленск, Калуга; Шелухины - Рязань; Шидловские - Варшава, Казань, Москва; Ломаны - Таллинн; Ржепецкие - Волынь; Подкованцевы - Калуга
monaleks Y
Долгожитель форума

monaleks Y

Киев
Сообщений: 1044
Регистрация: 19 янв. 2005
Рейтинг: 222 

Teatroved
1718 в Ргада в Москве. В ссылке реквизиты зашиты.
Teatroved
Долгожитель форума

Teatroved

Москва
Сообщений: 978
Регистрация: 19 мая 2012
Рейтинг: 388 

monaleks Y
Благодарю!!!

---
С уважением, Максим
http://www.pastila-kaluga.ru/about
------
Даниловичи, Кулики - Прохоровка (Черкассы), Смоленск, Калуга; Шелухины - Рязань; Шидловские - Варшава, Казань, Москва; Ломаны - Таллинн; Ржепецкие - Волынь; Подкованцевы - Калуга
sergey1975
Участник



Воронеж
Сообщений: 94
Регистрация: 11 дек. 2010
Рейтинг: 64 

Форумчане, добрый вечер!
Кто-нибудь обладает информацией о том, в каких сражениях участвовал Переяславский карабинерский полк (Переяславский конно-егерский полк) во время русско-турецкой войны 1787-1791 годов? Где можно данную информацию прочитать о том, в какой армии и под чьим командованием воевал этот полк, участвовал ли полк в осадах турецких крепостей и каких?


Комментарий модератора:
Здесь вопросы, касающиеся только Переяславского полка периода Гетманщины.
Переяславский ПОЛК (1648-1782).
Переяславский карабинерских полк (конно-егерский) это уже другой период.
Период Росс. императорской армии (РИА)
Ищите соответствующую тему.


---
(Омская обл., Полтавский р-н., п. Еремеевка Троян, Ивко), (Васютинцы, Полтавская губерния Троян, Коробка, Ивко), (Казалинск Казахской ССР Гедзюн), (Белоруссия Хвостович), (Каратал, Кокчетавского уезда, Акмолинской обл. Мулдахметов)

С уважением,
Троян
Lozowski
Начинающий

Lozowski

Сообщений: 37
Регистрация: 9 окт. 2010
Рейтинг: 12 

День добрый,
Кто-нибудь сможет подсказать источники по Переяславскому полку с 1676 до 1718г.


Комментарий модератора:
Разверните всю тему, нажав на решетку в конце цифр-номеров страниц, и найдете источники.


---
Ищу сведения о Лозовских, Скоробогатовых, Домолега из с.Хотеевка Новозыб. уе.; Русановых, Анпилоговых, Гридасовых из Щигров. уе.; Кутало, Скопылатовых из Переяслав. уе.; Шмалько, Профатило, Янко, Кошевец, Николаенко, Мажник, Жерновых, Лиманских с Кубани.
Monarhist92
Участник

Monarhist92

Сообщений: 72
Регистрация: 31 июля 2017
Рейтинг: 15 

Здравствуйте. Не подскажет кто-нибудь в каком деле в ЦГИАК находятся материалы Румянцевской описи по селу Помокли Переяславского полка?
Axis Mundi
Новичок



Киев
Сообщений: 8
Регистрация: 14 июня 2017
Рейтинг: 21 


Бер-Глинка написал:
[q]
Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка. 1729-1731 гг.
Это фактически ревизские сказки с переписью семей.
[/q]


А где в этой книге перепись семей?


Комментарий модератора:
Этот пост от 23 октября 2010 г.

Бер-Глинка сюда не заходит.больше.

Он сейчас активен в Темах Сумской области.

Jillini
Долгожитель форума

Jillini

Сообщений: 306
Регистрация: 15 апр. 2014
Рейтинг: 105 

Бубновская сотенная канцелярия (Переяславский полк), ед. хр. 2, 1752-1768гг.
Воронковская сотенная канцелярия (Переяславский полк), ед. хр. 21, 1739-1781гг.
Ирклеевская сотенная канцелярия (Переяславский полк), ед. хр. 5, 1755-1765гг.
Кропивянская сотенная канцелярия (Переяславский полк), ед. хр. 1, 1731-1733гг.
Липлявская сотенная канцелярия (Переяславский полк), ед. хр. 1, 1752г.
Переяславская сотенная канцелярия (Переяславский полк), ед. хр. 2, 1708-1755гг.
Песчанская сотенная канцелярия (Переяславский полк), ед. хр. 2, 1743-1764гг.
Ведомости об изменении в составе населения с. Прохоровки, Бубновской сотни, Переяславского полка (1764-1768гг.)


Центральный государственный исторический архив Украины, г. Киев (ЦГИАК Украины)
Фонд 64 Сотенные канцелярии
1704-1781гг.

http://ukrfamily.com.ua/index....ntselyarii
  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2 3 4 5 6 * 7 [ >>>>>> ]
Модератор: valcha
Генеалогический форум ВГД »   СТРАНЫ И РЕГИОНЫ »   Украина (Україна) »   Украина казацкая - полки реестровые и слободские »   Полки Гетманщины (Запорожское войско) »   Переяславский полк »   ПЕРЕЯСЛАВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
RSS

Реклама от YouDo
Доступные специалисты: где распечатать баннер для (описание услуги)
Стоимость монтажа отопления на http://kazan.youdo.com/remont/plumber/heatingsystems/.
Услуги проверенных исполнителей: шиномонтаж грузовой шины, в Казани.