Всероссийское Генеалогическое Древо
На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Вниз ⇊

КИЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

Общие вопросы

← Назад    Вперед →Страницы:  1 2 3 4 5 6 7 8 Вперед →
Модератор: valcha
Metallist

Metallist

Чернигов
Сообщений: 647
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1172
КИЇВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1782)

=======================

Київський полку складі Війська Запорозького сформувався влітку-восени 1648 р. на території Овруцького та Житомирського повітів Київського воєводства. На початок 1649 року лише одна сотня в Броварах знаходилася на Лівобережжі, решта 16 на віддалі 50-80 км. від Києва на правому березі Дніпра. Полковим центром у 1648-1708 pp. був Київ (тепер столиця України та обласний центр), а від 1708 р. і до 1782 р. містечко Козелець, тепер - районний центр Чернігівської області.

За Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 р. Київський полк нараховував 2010 осіб особового складу, 17 сотень, з яких три Київські були іменні - Самійла Білецького, Тимофія Нагорного та Опанаса Предримирського [сотника Печерського]. Решта 14 - за назвами сотенних центрів: Київська полкова (сотник - Григорій Ліщенко); Васильківська (127 козаків, сотник Микита Бут); Овруцька (119 козаків, Юхим Натальчич); Переварська (95 козаків, Юхим); Гостомельська (77 козаків, Єрмолай Басаренко); Ворзельська (105 козаків, Іван Крузь); Броварська (53 козаки, Федір Медвідь); Макарівська (111 козаків, Григорій Петрицький); Білгородська (94 козаки, Каленик); Ясногородська (87 козаків, Трохим Ященко); Ходосівська (91 козак, Іван Барманський); Обухівська (152 козаки, Яків Красовський); Трипільська (171 козак, Андрій Ворона); Мотовилівська (212 козаків, Степан Половий). Київські сотні (полкова, Білецького, Нагорного та Предримирського) нараховували в сумі 516 козаків.

За присяжними списками 1654 року видно, що на той час у Київському полку виникло ще 14 сотень - сім на лівому та сім на правому боці Дніпра: Бобровицька, Бородянська, Вишгородська, Горностайпільська, Димерська, Заворицька, Карпилівська, Козелецька, Лісниківська, Новокозарська, Остерська, Рожівська, Семиполківська та Чорнобильська.
Після Андрусівської угоди Москви з Варшавою у 1667 році Київський полк розділено цими суб'єктами на лівобережний (російський) і правобережний (польський). Останній фактично був скасований урядом Речі Посполитої того ж таки 1667 року. Проте козацькі підрозділи правобережжя полку продовжували діяти, визнавши владу гетьмана П. Дорошенка, якому до 1672 року вдавалося контролювати цю територію. Але від 1672 p., після угоди Польщі і Туреччини в Бучачі, сюди введено польські гарнізони і правобережний Київський полк припинив існування.

Київ з прилеглою правобережною тери¬торією залишився за Росією і склав Київську сотню лівобережного Київського полку. На Лівобережжі до існуючих Бобровицької, Броварської, Козелецької, Морівської і Остерської сотень, поступово було включено Гоголівську (у 1667 р.), Кобизьку, Мринську та Носівську (у 1687 p.), а також Бориспільську та Олишівську (у 1752р.) сотні. Відтак на час ліквідації полково-сотенного устрою Лівобережної України Київський полк з Києвом та околицею нараховував 12 сотень. Є дані, що вже від 1669 р. (обрання Д. Многогрішного) полковий центр переносився до Козельця.

25 травня 1672 р. на раді в Козачій Діброві від Київського полку були і Конотопські статті підписали: полковник Костянтин Солонина; обозний Афанасій Савенко; писар Петро Іванович Домонтович; хорунжі Семен Жила та Яків Александрович; суддя Юрій Незамай; осавул Семен Карпович та 6 сотників - київський Федір Андріїв; остерський Іван Дворецький; гоголівський Іван Яковенко; козелецький Гав¬рило Жиленко; бобровицький Гнат Калениць-кий; моровський Іван Шумейко.

Всього ж за час існування Київського полку, від 1648 року по 1782 рік, до його складу входило 37 сотень.
Правобережні: Білгородська (1649), Бородянська (1654), Васильківська (1649), Вишгородська (1654), Ворзельська (1649), Горностайпільська (1654), Гостомельська (1649), Димерська (1654), Житомирська (1659), Карпилівська (1654), Київські чотири (1649-1782), Лісниківська 1654), Макарівська (1649), Мотовилівська 1649), Обухівська (1649), Овруцька (1649), Приорська (1649), Стайківська (1764), Трипільська (1649), Ходосівська (1649), Чорнобильська (1654), Ясногородська (1649), - 22 сотні.

Лівобережні: Бобровицька, Бориспільська, Броварська, Гоголівська, Заворицька, Кобижчанська, Козелецька, Новокозарська, Носівська, Олишівська, Остерська, Рожівська, Семиполківська, - 15 сотень.

Сотенними центрами Правобережжя у різний час були: Білогородка, Бородянка, Васильків, Вишгород, Горностайпіль, Гостомель, Димер, Житомир, Карпилівка, Київ, Макарів, Мотовилівка, Обухів, Приорка [Приварки, Переварка], Стайки, Трипілля, Ходосівка, Чорнобиль, Ясногородка.
Сотенними містами, Лівобережжя v 1648-1782 pp. були: Бобровиця, Бориспіль, Бровари, Гоголів, Заворичі, Кобижча, Козелець, Морівськ, Мрин, Нова Казар, Носівка, Олишівка, Остер, Рожівка, Семиполки.

У 1763 році полк розділили на Київський та Остерський судові повіти, а у 1766 році на Київське та Козелецьке комісарства. За ревізією 1764 року в лівобережній частині полку нараховувалося 3 міста, 14 містечок, 448 сіл, та хуторів, 10 990 виборних козаків, 12 789 підпомічників і мешкало 550 995 чоловічих душ посполитих. Полк ліквідовано у 1782 році, і козаків у 1783 році реорганізовано в Київській регулярний карабінерський полк.
Населені пункти полку склали основу північної частини Київського намісництва: Остерського, Козелецького та Київського повітів, між якими розділено територію Бобровицької, Бориспільської, Гоголівської, Носівської та Остерської сотень.

Серед полкової старшини найбільш відомими урядовцями Гетьманщини були М. Кричевський, А. Жданович, В. Дворецький, П. Хмельницький-Яненко, Г. Коровка-Вольський, представники родин Солонин та Жил.
====================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 153-155.
Лайк (1)
AppS
R1a

AppS

Україна
Сообщений: 1979
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1613
ЦДІАК 51 оп1 спр 660 арк 1
про кільксть козаків в м.Києві 27.05.1752

ЦДІАК 51 оп3 спр 6851 арк 1-11
12.07.1738 особові відомості про кількість старшин, козаків і посполитих Київського полку відправлених у військ.похід та перелік їх військ спорядження

ЦДІАК 51 оп3 спр 11916
7-10.08.1753р. Справа про відпуск козаків Київського полку додому на місяць у зв"язку з с/г роботами
ИринаТИВ
Участник

Донецкая обл.
Сообщений: 84
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 167
Добрый вечер! Помогите пожалуйста.
Места расселения Овруцкой сотни Киевского полка.
Упомянут в "Реестре 1649г..." Ополоник Мышко.
---
Миловановы,Кука (Приазовье), Коробцовы, Ополоники, Мирошниченко, Гостевы, Чоп, Термита
AppS
R1a

AppS

Україна
Сообщений: 1979
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1613
ИринаТИВ
ОВРУЦЬКИЙ ПОЛК
- адм.-тер. і військ. одиниця Гетьманщини з центром у містечку Овручі (тепер місто Житом, області). Історію полку досліджено мало, відомості про нього неповні, інколи суперечливі; сотенні центри невідомі. В перші роки існування О. п. (1648—49) його полковниками були: Микулич, І. Голота та Й. Наталчич. Після укладення Зборівського договору 1649 полк було ліквідовано, Овруцька сотня у складі 119 реєстрових козаків на чолі з Й. Наталчичем увійшла до складу Київського полку. О. п. як окр. одиниця на чолі з Й. Наталчичем згадується 1651, під час наступу лит. війська на Київ. Полк відновлено 1657, за гетьмана І. Виговського; існував до 1666. У цей час відомі полковники: В. Виговський (жовтень 1657 — серпень 1658), К. Кондратенко (наказний полковник, 1659), П. Васильківський (1660), Д. Децик (1665), І. Бугай (1666).

Літ.: Максимович М. А. Обозрение городовых полков и сотен, бывших на Украине со времени Богдана Хмельницкого. В кн.: Максимович М. А. Собр. соч., т. 1. К., 1876; Gajecky G. The Cossack Administration of the Het-manate, v. 2. Harvard, 1978.

Л. А. Сухих.



Alex_hist
Провожу поиск в архивах Украины

Alex_hist

Частный специалист

канд. ист. наук, исследователь-генеалог
Сообщений: 937
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 1295
Здравствуйте, интересует фамилия Туманские
из книги Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. КИЇВЩИНА КОЗАЦЬКА: ЛЮДИ І ДОЛІ. – К.: Видавничий дім „Стилос”, 2004. – 183 с.
Буду признателен за помощь!!!!!
AppS
R1a

AppS

Україна
Сообщений: 1979
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1613
AppS
R1a

AppS

Україна
Сообщений: 1979
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1613
ЦДІАК ф 51 оп 3 спр №
19373. Ревізія Київського полку. 1737 р. — 298 арк.
19360. Ревізія Київського полку. 1750 р. — 687 арк. (зачркнуто и написано Переяславский)

8219 (12.1741-01.1742 - 104л) Відомості про присягу імператриці Єлизаветі Петрівні козаків і духівництва Київського полку
AppS
R1a

AppS

Україна
Сообщений: 1979
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1613
ЦДІАК ф 63 оп 1 спр №
118 (б/д - 30л) ревизийные ведомости
123 (б/д - 7л) Перепись населения и реестр рабочего скота в сотнях Киевского полка
ЦДІАК ф 63 оп 2 спр №
55 (1761г - 111л) Роевизия посполитых Козелецкой сотни(?) Киевского полку
erayza1980

erayza1980

Сообщений: 89
На сайте с 2007 г.
Рейтинг: 44
Добрый день, мне кто нибудь может подсказать в какой сотне находилась с. Григоровка (Киевского уезда, Германовской волости, Киевской губернии)? Спасибо!
---
Шидловский (с. Вороньки, Козелецкий уезд, Черниг. губ.)
Горовой/Федоренко (с. Боярка, с. Белогородка, Киевский уезд)
Стеценко (д. Леоновка, с. Григоровка, Киевский уезд)
Волочай (с. Журавка, Звенигородский уезд, Киевсвская губ.)
AppS
R1a

AppS

Україна
Сообщений: 1979
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1613
erayza1980
[q]
Добрый день, мне кто нибудь может подсказать в какой сотне находилась с. Григоровка (Киевского уезда, Германовской волости, Киевской губернии)? Спасибо!
[/q]

на середину 17в, как версия, к Белоцерковоскому полку, возможно к Германовской сотне. Если, конечно, село существовало тогда.

а в 18 веке(до 1793г) относилась к Белоцековскому староству Киевского воеводства Речи Посполитой. См.Похилевича.
← Назад    Вперед →Страницы:  1 2 3 4 5 6 7 8 Вперед →
Модератор: valcha
Вверх ⇈