На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Наверх##18 сентября 2009 21:5718 сентября 2009 21:57
Прилукский полк — военно-административная единица Войска Запорожского со столицей в Прилуках. 1648 - 1782 гг.
Прилукский полк был основан в начале 1648 года. После Зборовского договора, в состав полка был включён расформированный Ичнянский полк. Сотни: Варвинская (в дальнейшем 1-я и 2-я) Галицкая Голенская Городнянская Гужовская Девицкая Иваницкая 1-я Ичнянская 2-я Ичнянская Корибутовская Красноколядинская (Краснянская) Кропивенская (с 1658 года, после ликвидации и расформирования Кропивненского полка) Монастырищенская Переволочанская (после 1741 года) 1-я Прилуцкая (полковая) 2-я Прилуцкая (полковая) 3-я Прилуцкая (полковая) 4-я Прилуцкая (полковая) Сребрянская Журавская (с 1658 года, после ликвидации и расформирования Кропивненского полка) По Зборовскому реестру 1649 года в полку состояло 1 996 казаков в 21 сотне. По реестру 1723 года в полку было 1 627 конных казаков и 1 705 пехотинцев в 8 сотнях. Впоследствии количество сотен увеличилось и к 1780 году полк насчитывал 11 сотен, 9 городов и 547 сёл. Полк расформирован в 1782 году. Сотенными центрами полка были: Варва, Голенка, Городня, Журавка (с 1658 года, после ликвидации Кропивненского полка), Иваница, Ичня, Корибутов, Красный Колядин, Кропивна (с 1658 года, после ликвидации Кропивненского полка), Липовое, Монастырище, Переволочна, Прилуки, Сребное.
Полковники и полковые асаулы Прилуцкого полка
Тимофей Носач, Прилуцкий полковник в 1649 Аким Сомко, Прилуцкий полковник при Хмельницком Шкурат, Прилуцкий полковник при Хмельницком Иван Хороший, Прилуцкий полковник в 1651 (http://vostlit.narod.ru/Texts/Dokumenty/Ukraine/XV...) Петр Дорофеевич Дорошенко, Прилуцкий полковник с 1653 до 1659 Федор Терещенко, Прилуцкий полковник с 1659- (1660) Лазарь Горленко, Прилуцкий полковник 1658, 1661-1662, 1664-1668, 1672-1677, 1680-1687, наказной полковник Прилуцкий в 1659, 1678, 1680, до 16__(смещен Брюховецким) Данила Песоцкий, полковник прилуцкий 1663 ,1664 (в 171 , 172 г. при Брюховецком) Иван Кошевой, Прилуцкий полковник с 16__ (после Лазаря Горленко и до падения Брюховецкого, смещен Многрешным) Иван Самойлович, наказной полковник Прилуцкого полка (будущий гетман) Иван Маценко, Прилуцкий полковник 1669-1671 и 1677-1678 (назначен Многогрешным, смещен Самойловичем) Яков Трохимов, в 1669 Прилуцкий наказный полковник и есаул полковой (при избрании гетманом Демьяна Игнатовича Многогрешного). Федор Мовчан, Прилуцкий полковник с 13 апреля 1678 г. (назначен Самойловичем) до 1679 (поселился в Прилуках) Дмитрий Чернявский, Прилуцкий полковник с 1679 г. до Григорий Чернявский, Прилуцкий полковник в (1689 г.) до Иван Федорович (?) Стороженко, Прилуцкий полковник с 08.1687 до 1692 (15.02.1693 г.) ( (ум.1693), сотник Ичанский в 1670, 1681-1687 Дмитрий Лазаревич Горленко, Прилуцкий полковник с 03.1693-до 1708 гг. Иван Яремович Нос, Прилуцкий полковник в 1708-, затем генеральный судья (ум.1715) Игнатий Иванович Галаган, Прилуцкий полковник с (конца 1714)-1739, ум.1748, ранее (в 1709-1714) - чигиринский полковник Григорий Игнатьевич Галаган, Прилуцкий полковник в 1739-17__, жил 1716-1777, Иван Григорьевич Галаган, Прилуцкий полковник в 1763-1767 , (ум. до 1798 ) Александр Яковлевич Якубович, Прилуцкий полковник Мовчан Федор Лукьянович, полковой асаул с квітня 1677 по квітень 1678 Остап Маценко, полковой асаул в (1689 г.) Семен Федорович Портянка, полковой асаул Прилуцкий в 1688-1691 Иван Яремович Нос, полковой асаул в 1692-95 Семен Федорович Портянка, Прилуцкий полковой асаул в 1693-1695, 1703-1708, Семен Левченко, Прилуцкий полковой асаул в 1708 Иван Носенко Белецкий, асаул полковый прилуцкий 1708-1709 С. Павленко «Окружение гетмана Мазепы: соратники и приближенные», с.320. www.mazepa.name/history/pavlenko2.pdf Мовчан Михаил Федорович, полковой асаул з травня 1709 по 1741 - 1-й полковий осавул. Панкевич (Панченко) Григорій Пантелеймонович з 1712 по 1738 - 2-й полковий осавул Михаил Иванович Стороженко, полковой есаул с 1741 Никифор Белецкий Носенко, асаул полковый прилуцкий при Галагане 1753. Михайло Федорович Мовчан, начал службу в козацкомъ войске; вместе с прилуцким полком, под начальством новаго полковника Дмитрия Чернявского, войсковой товарищ с 1696, полковой прилуцкий асаул с 1709-11 г. и до 1740-41 (30 лет), в 1741 году он, по-видимому, вышел въ отставку, по крайней мере с этого только года онъ въ совершаемыхъ имъ сделках упоминается с титулом «абшитованнаго» (отставнаго) полковаго асаула. Лазаревский А. М. Отрывки из дневника гетманской канцелярии за 1722-23 годы // Чтения в историческом обществе Нестора Летописца. — К., 1898. — Кн. 12. — Отд. 3. — С. 90-145.] http://litopys.org.ua/khanenko/khan25.htm Февруарій, 19 1). Промеморія въ малороссійскую коллегію послана зъ объявленіемъ, что, по предложеню присланного отъ оной 15 ч. февр. промеморіею о обидахъ и гоненіи Григорію Панкевичу, асауло†полковому прилуцкому, отъ полковника Кгалакгана .... 1) 1723 года. Мартъ, 26 1) 1) 1723 года. — Пишучи третій уже листъ до п. полковника прилуцкого противъ челобитя Григорія Панкевича въ одставцЂ его отъ уряду асаулства полкового прилуцкого, предложено, абы, поколя тая справа его зъ Панченкомъ судомъ енеральнимъ не окончится, жадныхъ обидъ домови скаржачого и тяжестей не наносилъ да и до подданныхъ его пЂрогувскихъ и стрелнЂцкихъ, курЂнчиковъ 6 человЂка, не интересовался бы; заводного зась того зъ Панкіевичомъ въ проліонгацію не пускаючи интерессу, мЂетъ онъ, п. полковникъ, до суду для расправи подъ часъ святъ прийдучихъ воскресенскихъ приездити въ Глуховъ конче Маи, 6 1). 1) 1723 года. — Писано теди и до п. Панченка, асаула полкового прилуцкого, чтобы онъ сюда жъ, якъ ехатиметь мененній гг. полковникъ, для росправи зъ нимъ пріездилъ; а не имЂлъ онъ пріЂхать, за слабостю здоровя своего (якъ о томъ сюда писалъ), то и Панченку пріездити въ Глуховъ будетъ не для чого. Иван Маценко, судия полковой Прилуцкий в 1672-1676, 1680 гг., (Кривошея В. Українська козацька старшина. К., 2005. - С. 125-127.) Тарас Кондратов, судия полковой Прилуцкий в 1688, 1689 г. Кондрат Тарасович, судия полковой Прилуцкий в 1689, 1693 Иван Нос, судия полковой Прилуцкий в 1693-1705 Трофим Васильевич Троцина, судия полковой Прилуцкий в 1707-1709 Михаил Григорьевич Огранович, полковой судья 1709-1716, обозный 1717-37 Прилуцкого полка М. Ягельницький, полковой судья (1736) у березні 1736 р., з Прилуцького полку до походів не могли залучатися обозний М. Огронович - “ за паралезною болезнью “; суддя М. Ягельницький – “ за болезнью “; хорунжий І. Семенович – “ за приключившейся трясовичною болезнью“ [46, арк. 17-18]. Репан О. А. Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр. (частина 2) Розділ 3. Соціальне становище та статус козацтва в 30-х рр. XVIII ст. 3.1. Рядове козацтво http://ukrterra.com.ua/researches/17/disser_2.htm Семен (Федорович) Портянка Прилуцкий полковой хоружий в 1699 Семен Даценко, Прилуцкий полковой хоружий около 1700 Михайло Григорович (?Огранович), Прилуцкий полковой хоружий в 1708 www.mazepa.name/history/pavlenko2.pdf Иван Семенович, полковой хоружий 1725, 1736 полку Прилуцкого: сотника прилуцкого Савы Тимченка и сотника Красноколядинского Дениса Сича, 1666,1668 г. В 1689 марта 18 дня за вряду полковничества прилуцкого Григория Чернявского, обозного Семена Федоровича, асаула Остапа Маценка, сотника полкового Михайла Михайловича, атамана городового прилуцкого Леска Карпича и протчей городовой старшини на продание грунта от судии полкового прилуцкого Кондрата Тарасовича (Пивовар А.В. Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини ХVІІІ століття. – К. : Академперіодика, 2003 р., c. 157 – 167.) http://myslenedrevo.com.ua/studies/pyvovar/doc36.h... Савва, прилуцкий сотник в 1675 г. Родоначальник Иваницких-Василенко. Иваницкие-Василенко - малороссийский дворянский род, происходящий из польского рода Иваницких, герба Пелня. Род внесен в I, II и III ч. род. кн. Черниговской губернии. В. Л. Источник: http://mirimen.com/co_beo/Ivanickie-Vasilenko-187F.html Евстафий Маценко, сотник полковой Прилуцкий в 1687-1688 Михаил Михайлович, сотник полковой Прилуцкий в 1689, Яков Кондратьевич Золотаренко-Хмельницкий, сотник полковой Прилуцкий в 1690-1709 г. Третья ветвь рода Маркович – прилуцкая - идет от брата Андрея Марковича – Корней Савин, прилуцкий сотник, (1708) на дознании сказал, что Мазепа направился на встречу с Карлом с компанейцами и старшиной трех полков « и их прилуцкого полку сотников 9 человек, а у каждого сотника по 9 человек казаков, и других полков сотники и казаки были же». Петро Носенко, сотник Прилуцкой полковой сотни в 1725
Федор Маркович (? - 1737/38), сотник прилуцкий и бунчуковой товарищ. К ней принадлежит известный историк, фольклорист и литературовед Алексей Иванович Маркович (1847 - 1903). Григорий Стороженко, сотник Прилуцкий ????? и ????? Семен Высоцкий - атаман полковой сотни Прилуцкого полка 1682-1683 и 1686
Матвей Романович, сотник ичнянский в Прилуцком полку в 1662 Феско Семенов, сотник Ичанский в 1669 (при избрании гетманом Демьяна Многогрешного) . Андрей Иванович Стороженко, сотник ичанский 1700 - 1715 Григорий Иванович Стороженко, сотник ичанский август 1715 – 1741 Андрей Григорьевич Стороженко, сотник ичанский 1741-1753 Иван Андреевич Стороженко, сотник Иваницкий 1719-1728 Григорий Андреевич Стороженко, сотник Иваницкий 1770-1781 Василий Семенович Селецкий, сотник Девицкий в 1694 и 1711-1714 Бунчуковые товарищи в полку Прилуцком в 1736 г. Андрей Горленко з сыном Андреем же Павло Ракович ? з сыном Андреем Федор Маркович Петро Николаевич Антон Милорадович Максим Антонович Андрей и Тимофей Лащинские Яков Якубович Михайло Андриящевич Иван Себастянович Ярема Юхимович, сотник Остаповский Миргородского полка в 1725, в 1724 г. послан коммандиром в Сулацкую крепость Василий Савастянов, Прилуцкого полку писарь – 1660 Степан Шуба, Прилуцкого полку писарь – 1664
Шкоропад Д.О., Савон О.А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г.Ф. Гайдая. – Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2007. – 560 с. стор. 217 – 218
Ковтунівка – село, центр сільради Прилуцького району. Розташована на лівому березі р. Руди (лівої притоки р. Переводу), за 16 км від райцентру і за 3 км від с. Дубовий Гай. 295 дворів, 494 жителів (2000). Вперше згадується 1694 [1]. Входило до полкової сотні Прилуцького полку, до Пирятинського повіту (1782 – 1923), до Яблунівського району Прилуцького округу (1923 – 1930) і Чернігівської області (1932 –1959), до Прилуцького району (з 1959). Заснована наприкінці 17 століття. Вільне військове село*, «до ратуші Прилуцької прислушаюче». 1694 гетьман І. Мазепа надав його прилуцькому полковнику Дмитрові Горленку. 1708 бунчуковий товариш Андрій Дмитрович Горленко одержав універсал гетьмана І. Скоропадського на Ковтунівку, яка 1713 від нього відібрана і віддана Гамаліївському монастиреві в складі Дубовогаївського староства. Ковтунівка залишалася за монастирем до 1794. 1737 – 26 господарів селян, 3 підсусіки, 15 господарів козаків (8 виборних, 7 підпомічників) і 9 козачих підсусідків. Перша дерев’яна церква Різдва Богородиці збудована між 1725 та 1737. Незважаючи на те, що Ковтунівка належала Гамаліївському монастиреві, декілька душ чоловічої статі селян мав там (1778) колишній полковий осавул Яків Величко. 1781 в селі налічувалась 61 хата козаків (37 виборних, 24 підпомічників), 51 хата селян і підсусідків; у Ковтунівці мешкали також 1 родина різночинців, по 2 родини духівництва і церковно-служителів. 1787 – 432 душі «разного звания казенные люди, козаки и владелцов – подкомория Якова Величка, умершего подсудка Семена Каневского жены Аксиньи» піддані. 1797 налічувалось 354 душі чоловічої статі податкового населення. У 19 столітті Ковтунівка входила до Яблунівської волості 2-го стану. 1889 – 145 дворів селян казенних, 29 дворів селян-власників, 108 дворів козаків, 4 двори міщан та ін., 303 хати, 1711 жителів. 1910 – 338 господарів, 2124 жителів, 2219 десятин придатної землі; діяли: нова дерев’яна церква Різдва Богородиці (1903), земське початкове училище (засноване 1895), двокласна церковнопарафіяльна школа. Ковтунівка – центр сільради з 1923 до 1959, коли вона була приєднана до с. Дубовий Гай. 1925 – 475 дворів, 2381 жителів; 1930 – 478 дворів, 2343 жителів. 1930 в Ковтунівці організовано колгосп «Нове життя», який об’єднував 295 господарів. Через рік – 320 дворів (655 чоловік працездатних), мав 1837 га землі, 2 великі молотарки з двигунами, 16 жаток, 229 робочих коней, свиноферму, де відгодовувались 85 поросят і 55 свиноматок. 1970 в колгоспі налічувалось 13 автомашин, 16 тракторів, 7 комбайнів, а також великої рогатої худоби – 903, свиней – 1005, овець – 133. Пізніше господарство приєднане до колгоспу «Більшовик» с. Дубовий Гай. 1992 Ковтунівка відокремлена від Дубового Гаю, в селі створено пайгосп «Нове життя». З 1993 Ковтунівка знову центр сільради. У 1996 в Ковтунівці містилася садиба пайгоспу «Нове життя», якому належало 2664,5 га землі (2386,9 га орної), налічувалось 21 автомашина, 24 трактори, 6 комбайнів, а також великої рогатої худоби – 1443, свиней – 296, коней – 16. З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. Село мало початкову школу (25 учнів, 2 педпрацівники), школу-садок (16 дітей), фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб на 200 місць, бібліотеку (8,5 тисяч одиниць зберігання), 3 магазини, крупорушку, млин, олійницю, пекарню. В ценрі села: пам’ятник уродженцю села Герою Радянського Союзу І. А. Лозенку, братська могила воїнів, які загинули в боях за визволення Ковтунівки від гітлерівців, могила Невідомого воїна та могила воїна, загиблого в Афганістані, обеліск на честь воїнів-односельців, загиблих (155 чоловік) на фронтах Великої Вітчизняної війни, діюча церква. Ковтунівка сполучена дорогою з твердим покриттям (1 км) з автошляхом Прилуки – Яготин.
Шкоропад Д.О., Савон О.А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г.Ф. Гайдая. – Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2007. – 560 с. стор. 544 - 546
Яблунівка – село Прилуцького району, центр сільради, якій підпорядковане с. Яблунівське. Розташоване на р. Бубнівщині (правій притоці р. Руди, лівої притоки р. Переводу), за 25 км від райцентру та за 15 км від залізничної станції Линовиця. 700 дворів, 1613 жителів (2000). За легендою назва Яблунівка походить від посадженої козаком Іваном Жуком яблуні на честь красуні дружини Ганни в Жуковому хуторі, який потім назвали Яблунівкою. Вперше згадується 1629 [1]. Входила до Полкової сотні Прилуцького полку, до Пирятинського повіту (1782 – 1923), райцентр Прилуцького округу (1923 – 1930), райцентр Чернігівської області (1935 – 1959), до Прилуцького району (з 1959). На початку 2-ї половини 17 столыття Яблунівка, мабуть, була зруйнована татарами, бо в перепису 1666 не згадується. Пізніше Яблунівка відродилася й була вільним військовим селом, «до ратуші Прилуцької прислушаюче». 1694 гетьман І. Мазепа надав його прилуцькому полковнику Дмитру Горленку. 1709 універсал гетьмана І. Скоропадського на Яблунівку одержав бунчуковий товариш Андрій Дмитрович Горленко, але 1713 гетьман село відібрав і віддав Гамаліївському монастиреві, у володінні якого воно лишалося до 1794 (у тому ж році, після великої пожежі монастир закритий; відновлений 1827). 1737 в Яблунівці 88 господарів селян, 2 підсусідки, 13 господарів козаків (3 виборних, 10 підпомічників), 32 господарів козачих підсусідків. Перша дерев’яний Преображенська церква побудована до 1694. 1781 в селі було 46 хат козаків (29 виборних, 17 підпомічників), 181 хата селян та підсусідків; у селі мешкали також: 1 родина дворян, 4 родини різночинців та по 2 родини духівництва та церковників. 1787 налічувалось 1072 душі чоловічої статі «різного звання казенних людей, козаків та власників – полковника Петра Якимовича та надвірного радника Петра Григоровича Горленків» підданих. Горленки залишалися поміщиками Яблунівки і в 19 столітті. 1797 в Яблунівці налічувалось 924 душі чоловічої статі податкового населення. У 19 та на початку 20 століття Яблунівка – центр волості 2-го стану. 1889 – 88 дворів козаків, 351 двір селян казенних, 206 дворів селян-власників, 14 дворів міщан та ін., 700 хат, 3757 жителів; діяли: мурована Преображенська церква (1815), дерев’яна Троїцька церква (1843), єврейський молитвений будинок, 6 шинків, 5 крамниць, 4 ярмарки на рік (9 травня, 8 жовтня, 1 березня), 3 вітряки, круподерня, гуральня. 1910 – 713 господарів, 4325 жителів; діяли: мурована Преображенська та дерев’яна Троїцька церкви (закриті за радянської влади), земське початкове училище (1878), 2 жіночі церковнопарафіяльні школи, 3 ярмарки на рік. У 1923 – 30 рр. Яблунівка – центр сільради та району. 1925 – 1043 двори, 4664 жителів; 1930 – 1061 двір, 4983 жителів. 1961 в Яблунівці діяла середня школа (3 приміщення, 495 учнів, 49 працівників), школа-інтернат (5 приміщень, 255 учнів, 86 працівників). 1970 в Яблунівці існували 2 колгоспи: ім. Леніна та ім. Кірова. У першому з них налічувалось 16 автомашин, 22 трактора, 7 комбайнів, а також великої рогатої худоби – 1068 голів, свиней – 885, овець – 367; у другому – 12 автомашин, 13 трактора, 5 комбайнів, а також великої рогатої худоби – 900 голів, свиней – 1005, овець – 251. 1971 в Яблунівці налічувалося 945 дворів, 2672 жителів. Пізніше колгоспи об’єднані в один під назвою колгосп «Шлях Ілліча» перетворено у пайгосп «Яблунівський», з відділком в с. Яблунівському. 1996 в господарстві налічувалося 39 автомашин, 40 тракторів, 12 комбайнів, а також великої рогатої худоби – 1781 голів, свиней – 501, коней – 51. З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. У селі (1996) – цех Прилуцького сирзаводу, хлібзавод, відділення зв’язку, АТС (реконструкція 1982), філіал відділення Ощадбанку, середня школа (160 учнів, 26 педпрацівників; 1994), школа-інтернат (147 учнів, 35 педпрацівників; 1994), 2 спортивні зали, дошкільна установа (52 дитини), дільничалікарня, аптека, ветлікарня, Будинок культури на 450 місць (1982), 2 бібліотеки (35 тисяч одиниць зберігання), діюча Преображенська церква, 10 магазинів, кафе. Уродженцями села є: Герой Радянського Союзу І. Ф. Харлан, доктор технічних наук, заслужений діяч науки й техніки України М. А. Кондак, доктори медичних наук В. Д. Чорненко, В. Т. Шугайло, доктор фізико-математичних наук В. П. Нетребко, доктор історичних наук, професор А. М. Чорненко, контр-адмірал В. М. Новак. В Яблунівці пам’ятка архітектури 1-ї половини 19 століття – Преображенська церква. 1957 та 1980 споруджено надгробки на братських могилах партизанів періоду громадянської війни, на 3 братських могилах воїнів, що загинули 1941 під час оборони села і жертв німецького фашизму, обеліск (1976) на честь воїнів-односельців, які полягли (443 чоловіки) на фронтах Великої Вітчизняної війни. Через Яблунівку проходить автодорога з твердим покриттям (28,5 км; 1969 – 73) Прилуки – Яготин.
Киев Сообщений: 847 На сайте с 2005 г. Рейтинг: 272
Наверх##19 сентября 2009 16:0219 сентября 2009 16:08
№ Сотня Отаман Писарь Асаул Хорунжий Сотник 1 Полковая Дмитро Вакуленко Иосиф Фес(т)ов Захарий Голубь Иван Инвцкий Григорий Гудим 2 Переволочанская ____ Малошеенко (В)асиль Шемет(?) Лева Савченко Степан Лукомской 3 Журавская Андрей Масло Иван Матвенко Иван Лукомской 4 Первая Варвинская Григорий Ятро Тимофей Костенко Йосиф Ехла 5 Вторая Варвинская Фома Ров_ганов Захарий Груднецкий Сава Месовий Епомад Еровский 6 Сребрянская Федор Парфенов Яков Дмитри???? Григорий Тимошенко Андрей Енисеев 7 Монастырщинская Яков Фурса Енов Куриленко Михаил Романович 8 Иваницкая Федор Ермолов Григорий Тригубов Артем Сиритченко Григорий Староженко 9 Красно-колядинская Григорий Белецкий Григорий Голубь Улас Киричиов Иван Миницкий 10 Корибутовая Лука Серпишев Прокоп Павленко Семен Ковалев Воротилен 11 Иченская Енко Сергеенко Никита Голубов Петро Романович
Старшина Полку Прилуцкого (1730) - СКОРЕЕ ВСЕГО 1780 ГОД.
Яков Григорович-Атоман сотенный воен.дел.канцелярств. Тимофей Кузьменко Дейнека-артелерийского атоман сотеный Федор Куневич-Полевой Архивариус атоман сотенный Иван Давидовский-Докладчий полковых дел, сотенный атаман сотенной канц. В деле находящийся Тимофей Остаховский-Атаман городовый прилуцкий. Семен Емудосич Емеля Еновский-асаул Андрей Галиновский-писарь Енов Александрович –судья
Значковые товарищи:
Данило Удовиченко, Тимофей Служилов, Иван Гольценко, Федор Писаненко, Федор Шворовый, Ахрпъ Радченко, Леонтий Сененко, Петро Иваненко, Иван Чеснов, Григорий Кислович, Рома Тарасенко, Кондрат Гуленко, Андрей Леонтьев, Вакулов, Иван Кураленко, Михайло Тарасевич, Михаил Келембет, Сашко Бубенко, Григорий Ханский, Иван Недбайло, Енов Кириченко, Антон Зневенелов, Антон Руденко, Григорий Онойрекий, Иван Нечай, Евфим Трум, Петр Кондратенко, Андрей Кондратенко, Иван Маневский, Устим Салогуб, Роман Белецкий, Кирил Тохаский, Василий Моневский, Мал Задимидко, Иван Чепурко, Иван Белецкий.
Спиок оставшихся полку прилуцкого сотенным старшинам от по в сотне по комплекту сых чинов определения, кем они и в каком году, мце, и числа произведены. Учинен 1783 года, декабря 1-го.
№ Чины В настоящие чины произведены Кем произведены годы месяца числа Сотенные атаманы 1. Павел Коробов 1773 сентября 29 2. Василь Бойко 1777 января 16 3. Григорий Шишацкий 1779 февраля 10 4. Григорий Зуб 1780 Мая 21 5. Михайл Борисенко 1782 Января 28 6. Пантелеймон Сергиенко 1783 Мая 15 7. Иван Келембет 1783 Мая 20 8. Иван Тригубов 1783 Мая 10 9. Евстафий Груднецкий 1783 Мая 10 10. Яков Яременко 1783 Мая 10 11. Прокоп Яременко 1783 Мая 25 12. Илия Подольский 1783 Мая 20 13. Тимофей Кривенко 1783 Мая 25 14. Демьян Шкуратов Капуста 1783 Июня 20 15. Павел Кобец 1783 Июня 20 16. Дмитрий Пукянов 1783 Июня 20 17. Павел Сыцкий 1783 Июня 20 18. Григорий Демков 1783 Июня 20 19. Данило Сологуб 1781 Июня 20 20. Марко Стефановский 1783 Мая 23 21. Иван Лаврентьев 1783 Мая 23 22. Федор Игнатенко 1783 Мая 23 23. Яков Данилевский 1782 Июля 22 24. Йосиф Стефановский 1780 Июля 21 25. Зеновий Гречановский 1783 Июля 21 26. Михаил Горбань 1783 Июля 19 27. Василий Федорцев 1779 Ноября 19 28. Семен Писанка 1783 Февраля 4 29. Еордей Шримчевский 1783 Мая 21 30. Николай Ковалевский 1783 Июня 9 31. Петр Березов 1783 Июня 20 32. Константин Соболь 1783 Июня 19 33. Иван Михалко 1783 Июля 18 34. Прокоп Яременко 1783 Мая 20 35. Николай Сергеенко 1783 Мая 15 Сотенные асаулы 36. Никита Голубь 1782 Апреля 1 37. Никита Терещенко 1782 Июня 18 38. Тимофей Архипенко 1782 Марта 2 39. Алексей Гора 1783 Июля 18 40. Алексей Прокопенко 1773 Июля 26 41. Федор Бойко 1782 Октября 18 42. Семен Карп 1783 Мая 6 43. Григорий Губский 1783 Ноября 29 44. Степан Капуста 1783 Июня 20 Сотенные хорунжие 45. Прокоп Таран 1779 Ноября 13 46. Нестор Калнецкий 1777 Ноября 10 47. Никита Дяченко 1781 Мая 20 48. Максим Давилевский 1782 Мая 26 49. Федор Нестеренко 1782 Июня 18 50. Григорий Тарасенко 1782 Июня 20 51. Евстафий Щербина 1783 Июня 18 52. Петр Капненко 1779 Июня 15 53. Матвей Кислый 1779 Июня 4 54. Семен Бурляй 1770 Ноября 28 55. Иван Огеенко 1781 Августа 6 56. Тимофей Иценко 1782 Июня 18 57. Иван Хрипко 1782 Июля 31 58. Василий Малыш 1783 Июля 10 59. Алексей Татаренко 1783 Июля 15 60. Кирило Лабунец 1783 Июля 18
№ Сотня Отаман В должности писаря отаман Асаул Хорунжий 1 Полковая Карп Овенков Семен Монька Осип Самарский Федор Шнылов 2 Переволочанская Иван Подонский Василь Мелешко Петр Бобошко Семен Негода 3 Журавская Сергей Федорченко Федор Шкляревский Ярофей Левченко Иван Бакуменко 4 Первая Варвинская Йосиф Квас Иван Кизим Григорий Сушко Михей Пшеничный 5 Вторая Варвинская Захарий Труднецкий Захарий Кириленко Василь Лозовый Давид Лесовой 6 Сребрянская Гаврил Говраненко Роман Местовой Петро Волошин Григорий Тымченко 7 Монастырщинская Иван Денисенко Андрей Ивченко Иван Федорцов Павел Псіоваки 8 Иваницкая Сорим Ковганов Григорий Тригубов Тыт Терещенко Карп Тригубов 9 Красно-колядинская Улас Киричков Иван Карпенко Иван Ковалев Карп Росик 10 Корибутовая Леонтий Носенко Омельян Добро Демьян Ковалев АндрейКовалев 11 Иченская Мартын Кондратенко Семен Булига Степан Сыцкий Антон Голевец
Андрей Леонтьв, Емельян Белецкий, Федор Шворов, Федор Писаневский, Кирило Тодорский, Петро Иваненко, Фома Тарасенко, Иван Недбайло, Григорий Голубов, Афанасий Гречановский, Василь Белецкий, Иван , Никита Леонтьев, Иван Чеснок, Марко Задемидько, Иван Белецкий, Иван Бакуменко, Михаил Савченко, Василь Тимошевский,Яков Кириченко, Антон Леденец, Михаил Тарасевич, Антон Руденко, Игнат Еоловко, Иван Куриленко,Василь Леонтьев, Ефим Трущенко,Василь Соломаха, Василь Рутнецкий, Леонтий Кондратевно,Андрей Бутенко, Данило Рыдавский, Кирил Задемидько, Тимофей Соломаха.
А не подскажите выходные данные источников Ваших двух последних постов? Мой интерес обусловлен тем, что в данный момент я работаю над статьей "Носители фамилии Сологуб — представители казацких, шляхетских и дворянских малороссийских родов (XVII—XIX вв.) ", в которой есть краткие биографические сведения уже примерно на 20 Салогубов из Прилуцкого полка...
