Всероссийское Генеалогическое Древо

Генеалогический форум ВГД

На сайте ВГД собираются люди из многих городов и стран, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Генеалогический форум ВГД »   СТРАНЫ И РЕГИОНЫ »   Украина (Україна) »   Украина козацкая - полки »   Полки »   Нежинский полк »   НЕЖИНСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
RSS

НЕЖИНСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

Административно-территориальная единица Левобережной Украины. Общие сведения.


<<Назад  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 ... 21 22 23 24 25 26 [ >>>>>> ]
Модератор: valcha
Ирка-Маргаритка
Почетный участник

Ирка-Маргаритка

Нежин
Сообщений: 152
Регистрация: 31 мая 2009
Рейтинг: 22 

В виду острой необходимости, собрать наконец-то все материалы по Нежинскому полку, решила открыть эту тему, чтобы систематизировать все данные. Лично у меня создалось впечатление, что кроме присяжных книг 1645 года по Нежину вообще ничего найти не реально. В общем, страждущих :biggrin по этому полку набралось уже достаточное количество и имеет смысл делится информацией (если она вообще есть :cry:) в отдельной теме.

================================================

Справка по административно-территориальному устройству полка.

НІЖИНСЬКИЙ ПОЛК (1648-1782)
================================
Ніжинський полк як військова та адміністративна одиниця Війська Запорозького почав формуватися напровесні 1648 р.
Йому підпорядковувалися козацькі підрозділи, які виникли в Острі, Новій Козарі, Козельці, Мрині, Моровську, Бобровиці, котрі на початку 1649 р. відійшли до Переяславського полку. На його території в окремі полки сформувалися бойові одиниці в Борзні та Сосниці, що відійшли до Чернігівського полку, а також в Ічні, яку у 1649 р. включили до Прилуцького полку.
Адміністративні землі полку розташовувалися на лівому березі р. Десни, починаючи від Остра та Козельця, і тяглися аж до кордону з Росією в районі Трубчевська. Сотні знаходилися в нижніх течіях рік Остра, Сейма та Клевені, лівих допливів Десни. Сейм розтинав полк навпіл, тому сотні на його правому березі називалися „засеймські”. У полк увійшли ще староруські міста Ніжин, Сиволож (літописний Всеволож), Глухів, Короп. Це була територія Чернігівського воєводства Речі Посполитої, створеного після Поляновського миру 1634 р. у 1635 році.

Юридично Ніжинський полк з полковим центром у м. Ніжині (тепер районний центр Чернігівської області) оформився 16 жовтня 1649 р., після Зборівської угоди Б. Хмельницького з королем Яном ІІ Казимиром. Кількість козаків та старшини у його складі у той час налічувала 991 особу, а територія поділялася на дев’ять сотень. Сім Ніжинських сотень, які мали сукупно 597 козаків: першої, або полкової (сотник Іван Борсук); другої (Фесько Мринський); третьої (Григорій Красножон); четвертої (Іван Нагорний); п’ятої (Іван Борсук); шостої (Григорій Василенко); сьомої (Григорій Кобилецький); Носівсько-Кобизької – 99 козаків, сотник Панас Єдута; Березанської (Березовської) – 95 козаків, сотник Яків Філоненко. У Зборівському реєстрі крім сотників записаний полковник Прокіп Шумейко, який у похилому віці (80 років) загинув під Берестечком у 1651 р., та козак Роман Ракушка (Романовський) – майбутній ніжинський сотник, генеральний підскарбій та ймовірний автор літопису Самовидця. Чисельно і територіально це був найменший полк Богдана Хмельницького.

Проте після Білоцерківської угоди 1651 р. територія полку зросла за рахунок повернутих з Чернігівського полку Батуринської, Бахмацької, Борзнянської, Івангородської сотень, створеної Стольненської, а також території Стародубського повіту Смоленського воєводства, де почалося формування нових козацьких військово-територіальних підрозділів за рахунок за рахунок втікачів з Правобережжя. Тут у 1653-1654 рр. навіть було сформовано і виділено в окремий Новгород-Сіверський полк, який після Переяславської угоди 1654 р. з царем знову включено до складу Ніжинського полку. Згідно з даними „Опису малоросійських міст і сіл Білоцерківського та Ніжинського полків...”, котрі присягнули цареві Олексію Михайловичу, на травень 1654 р. Ніжинський полк став найбільшим на Лівобережжі. Він складався з 37 сотень, в яких до присяжних списків потрапило 20 565 чоловік.
Це були сотні: Батуринська, Бахмацька, Березівська, Бобівська, Борзнянська, Волинська, Глухівська, Дівицька-Володькова, Дівицька-Салтикова, Дроківська, Івангородська, Киселівська, Кобизька, Конотопська, Кролевецька, Мглинська, Менська, Мринська, Ніжинська, Новгородська, Новомлинська, Носівська, Оленівська, Олишівська, Підлипненська, Понорненська, Попогорська, Почепська, Рождественська, Сиволозька, Синявська, Сосницька, Стародубська, Топальська, Шаповалівська, Шептаківська.
На кінець 1654 р. Ніжинський полк охопив території окремих повітів та волостей колишніх Київського, Чернігівського, Смоленського і навіть Мстиславського воєводств Речі Посполитої. Влітку 1654 р. зі складу полку виділено відновлений вдруге Борзнянський полк, який у 1655 р. швидко ліквідували і повернули його територію знову до Ніжинського полку.

Вперше полк радикально реформовано у 1663 р. після знаменитої Чорної ради в Ніжині, приходу до владу І. Брюховецького та страти його політичних опонентів – насамперед ніжинського полковника Василя Золотаренка. Того року полк втратив на користь новоствореного Стародубського 8 сотень, Чернігівського – 6 сотень, Київського – 2 сотні, 5 сотень розформовано у ході реорганізації. 1663 р. з Ніжинського полку виділено також Сосницький полк (1663-1668 рр.). Окрім того, тоді ж утворено окремий Глухівський полк із 6 „засеймських” ніжинських сотень. Щоправда, 1665 року Глухівський полк ліквідували, а територію знову включили під юрисдикцію ніжинських полковників. На короткий час, у 1668-1669 рр., з полку знову вилучали до складу відновленого Д. Дорошенком Новгородського полку „засеймські” сотні. Але, як і в історії з Глухівським, на початку 1669 р. Д. Многогрішний ліквідував цей полк, а сотні повернув до Ніжинського та Стародубського, із яких і формувалася нова адміністративна одиниця.
На Конотопській раді (в Козачій Діброві) 25 травня 1672 року Ніжинський полк репрезентували: полковник Пилип Уманець; обозний Матвій Матвійович (Шендюх); писар Павло Михайленко; суддя Федір Завадський; хорунжий Василь Ігуменський; осавул Гнат Парпура. А також 20 сотників (...).
Певних змін зазнавала територія Ніжинського полку у 1687, 1709 рр. У середині ХVІІІ ст. до Київського полку перейшли Олишівська та Мринська сотні. Відтак, за реєстром 1723 р. полк мав 19 сотень, 6525 кінних і 3379 піших козаків. За даними реєстрів 1750-х рр. полк мав 18 сотень, а в 1769 р. – 22 сотні.

В цілому ж за час існування до Ніжинського полку входило 55 сотень. А саме:
Батуринська (1654-1782),
Бахмацька (1654-1782),
Березанківська (1648-1654),
Березнянська (1654-1672),
Бобівська (1654-1663),
Борзнянські дві (1654-1782),
Веркіївська (1654-1782),
Волинська (1654-1663),
Воронізька (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Глухівська (1654-1663; 1665-1782),
Дівицька-Володькова (1654-1658),
Дівицька-Салтикова (1654-1782),
Дроківська (1654-1663),
Заньківська (1758-1782),
Івангородська (1654-1782),
Киселівська (1654-1663),
Кобижчанська (1654-1663),
Конотопська (1654-1782),
Коропська (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Кролевецька (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Кустівська (1654),
Мглинська (1654-1663),
Менська (1654-1663),
Мринська (1654-1744),
Ніжинська перша (полкова) (1648-1672),
Ніжинська друга (1648-1654; 1716-1782),
Ніжинська третя (1649-1654; 1672-1687; 1736-1782),
Ніжинська четверта (1649-1654; 1764-1782),
Ніжинська п’ята (1649-1654; 1764-1782),
Ніжинська шоста (1649-1651),
Ніжинська сьома (1649-1651)
Новгородські дві (1654-1663),
Новоміська (1654),
Новомлинська (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Носівська (1654-1663),
Оленівська (1654-1663),
Олишівська (1654-1756),
Підлипненська (1654-1663),
Погарська (1654-1663),
Понорницька (1654-1663),
Попівська (1758-1782),
Поповогірська (1654-1663),
Почепська (1654-1663),
Прохорівська (1672-1782),
Рождественська (1654-1672),
Сиволозька (1654-1663),
Синявська (1654-1663),
Сосницька (1654-1663),
Стародубська (1654-1663),
Стольненська (1651-1655),
Топальська (1654-1663),
Хорошеозерська (1663-1672),
Шаповалівська (1651-1782),
Шептаківська (1654-1663),
Ямпільська (1672-1709; 1722-1782).

Сотенними центрами були: Батурин, Бахмач, Березанка, Березна (Березна, Березина), Бобовиця (Бобів), Борзна, Веркіївка, Волинка (Волинь), Вороніж, Глухів, Дівиця Володькова, Дівиця Салтикова, Дроків, Заньки, Івангород, Киселівка (Кисилівка), Кобижча, Конотоп, Короп, Кролевець, Мглин, Мена, Мрин, Ніжин, Новгородок (Новгородка, Новгород-Сіверський), Нові Млини, Носівка, Оленівка, Олишівка, Підлипне, Погар (Погари), Понорниця (Понирне, Понурниця), Попівка, Попова Гора, Почеп, Прохори, Рождественське (Рождественне), Сиволож, Синявка, Сосниця, Стародуб, Топаль, Хороше Озеро, Шаповалівка, Шептаки, Ямпіль. Всього – 46 міст, містечок та сіл (Шаповалівка, Підлипне, Бобів).

Протягом певного часу низка сотень (Воронізька, Коропська, Кролевецька, Ямпільська, частково Глухівська) вважалися гетьманськими або підпорядкованими генеральній старшині. З них формували охорону гетьмана – жолдаків. На території полку знаходилися дві гетьманські столиці: Батурин (1669-1709, 1750-1764) і Глухів (1708-1750, 1764-1782). В період судової реформи Кирила Розумовського 1763 року полк розділено на три судові повіти – Ніжинський, Батуринський та Глухівський. А у 1766 р. в ньому створено три фіскальні установи – Ніжинська, Батуринське та Глухівське комісарства.
За указом Катерини ІІ від 16 (27) вересня 1781 р. про скасування полково-сотенного адміністративного устрою Лівобережної України Ніжинський поле і його сотні ліквідовано до початку січня 1782 року. Територію полку розділено між Київським намісництвом (перша Ніжинська сотня), Новгород-Сіверським намісництвом (Бахмацька, Шаповалівська, Попівська, Батуринська, Конотопська, Новомлинська, Коропська, Кролевецька, Глухівська, Воронізька, Ямпільська) та Чернігівським намісництвом (Ніжинські 2-5, Веркіївська, Дівоцька, Заньківська, Борзнянська, Прохорівська, Івангородська).

==============================
ЗАРУБА В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 16481-782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 71-74.


Комментарий модератора:
Справка по административно-территориальному устройству полка скопирована из последующего сообщения Metallist"а.




---
Максименко, Даниленко, Лигун, Бордонос, Падалка, Ярешко, Моругие, Клименко - Черниговская обл., Гробовые, Горбовы - Воронежская обл., Горбовы - Армавир.
dmpir
Участник



Данков - СПб
Сообщений: 82
Регистрация: 24 мая 2008
Рейтинг: 42 

to Tzipa
интересная карта. выходит большая часть территории полка отошла к Польше в 1618, а до этого была в России с 1508го. произошло ли массовое переселение из других областей Речи посполитой после этого на эти территории? или московские казаки приняли поляков? или были набраны из местного, жившего в Российском же государстве населения? так или иначе получается, что собственно под поляками эта территория была чуть более 30 лет.

p/s/ исследует ли кто истории населенных пунктов Нежинского полка? на этой территории есть две Пироговки. одна почти напротив Новгород-Северского через Десну, а вторая между Батуриным и Конотопом. интересно было бы узнать когда возникли, кем основаны.
Tzipa
Долгожитель форума

Tzipa

Россия, Москва
Сообщений: 380
Регистрация: 22 дек. 2007
Рейтинг: 99 

Кстати, что-то в Стародубской сотне никаких Пироговых визуально не наблюдается… зато замечен некто Иван Псяхобанод... :biggrin
Чуть попозже выложу список.

---
Все мои персональные данные размещены мной добровольно и сознательно для семейных нужд с целью поиска родственников. Ищу Шило, Гриценко (Черниговская губерния), Васильевых (Кубанская область, ОВД)
Naja
Почетный участник

Naja

Tallinn
Сообщений: 231
Регистрация: 23 нояб. 2008
Рейтинг: 83 

Ой-ой-ой! Все интереснее и интереснее становится.
Спасибо, всем вам - неугомонным архивокопателям :biggrin

По кролевецкой сотне никаких данных ни у кого не обнаруживались? Меня, в частности, интересует село Реутинцы и Андреевка. :questio

И еще, не подскажите, друзья, к какой сотне относилась село Голубовка нынешнего Середино-Будского района или по-старому, новгород-северского уезда?

С уважением.

---
Лихопой (Лихопiй), Лихопой-Башевские (Черниговская и Полтавская губернии), Огиевские (г. Кролевец)
Tzipa
Долгожитель форума

Tzipa

Россия, Москва
Сообщений: 380
Регистрация: 22 дек. 2007
Рейтинг: 99 


Naja написал:
[q]

Ой-ой-ой! Все интереснее и интереснее становится.Спасибо, всем вам - неугомонным архивокопателям По кролевецкой сотне никаких данных ни у кого не обнаруживались? Меня, в частности, интересует село Реутинцы и Андреевка.
[/q]

В ПК-1654 г. Кролевец с окрестностями есть, но в числе приписанных к нему сел Ваших нет :shocked .

---
Все мои персональные данные размещены мной добровольно и сознательно для семейных нужд с целью поиска родственников. Ищу Шило, Гриценко (Черниговская губерния), Васильевых (Кубанская область, ОВД)
Ирка-Маргаритка
Почетный участник

Ирка-Маргаритка

Нежин
Сообщений: 152
Регистрация: 31 мая 2009
Рейтинг: 22 

А по третьей Нежинской сотне и по Заньковской - есть что-нибудь?

---
Максименко, Даниленко, Лигун, Бордонос, Падалка, Ярешко, Моругие, Клименко - Черниговская обл., Гробовые, Горбовы - Воронежская обл., Горбовы - Армавир.
Naja
Почетный участник

Naja

Tallinn
Сообщений: 231
Регистрация: 23 нояб. 2008
Рейтинг: 83 

Tzipa, спасибо.

как интересно...
Посмотрела, Реутинцы упоминаются впервые в 1625 году, вроде должны быть в сотне - от Кролевца до села всего 10 км. А Андреевка сейчас вообще, как Кролевец считается.


---
Лихопой (Лихопiй), Лихопой-Башевские (Черниговская и Полтавская губернии), Огиевские (г. Кролевец)
Metallist
Долгожитель форума

Metallist

Чернигов
Сообщений: 625
Регистрация: 3 сен. 2009
Рейтинг: 1004 


Naja написал:
[q]
к какой сотне относилась село Голубовка нынешнего Середино-Будского района или по-старому, новгород-северского уезда?
[/q]

К Новгородской сотне относилось.
Naja
Почетный участник

Naja

Tallinn
Сообщений: 231
Регистрация: 23 нояб. 2008
Рейтинг: 83 

Metallist

Дуже дякую! :biggrin

---
Лихопой (Лихопiй), Лихопой-Башевские (Черниговская и Полтавская губернии), Огиевские (г. Кролевец)
Tzipa
Долгожитель форума

Tzipa

Россия, Москва
Сообщений: 380
Регистрация: 22 дек. 2007
Рейтинг: 99 

Так. Раз пошла такая тема – на следующей неделе отсканирую присяжные книги и выложу в сеть. Там на два полка 340 с чем-то страниц. Подождете?

---
Все мои персональные данные размещены мной добровольно и сознательно для семейных нужд с целью поиска родственников. Ищу Шило, Гриценко (Черниговская губерния), Васильевых (Кубанская область, ОВД)
Huginn
Долгожитель форума
R1a1a1g2 (L260+)

Huginn

Сообщений: 887
Регистрация: 24 фев. 2006
Рейтинг: 1178 

<<Назад  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 ... 21 22 23 24 25 26 [ >>>>>> ]
Модератор: valcha
Генеалогический форум ВГД »   СТРАНЫ И РЕГИОНЫ »   Украина (Україна) »   Украина козацкая - полки »   Полки »   Нежинский полк »   НЕЖИНСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
RSS