Всероссийское Генеалогическое Древо

Генеалогический форум ВГД

На сайте ВГД собираются люди из многих городов и стран, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Генеалогический форум ВГД »   СТРАНЫ И РЕГИОНЫ »   Украина (Україна) »   Украина козацкая - полки »   Полки »   Нежинский полк »   НЕЖИНСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
RSS

НЕЖИНСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

Административно-территориальная единица Левобережной Украины. Общие сведения.


<<Назад  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2 3 4 5 ... 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 [ >>>>>> ]
Модератор: valcha
Ирка-Маргаритка
Почетный участник

Ирка-Маргаритка

Нежин
Сообщений: 152
Регистрация: 31 мая 2009
Рейтинг: 23 

В виду острой необходимости, собрать наконец-то все материалы по Нежинскому полку, решила открыть эту тему, чтобы систематизировать все данные. Лично у меня создалось впечатление, что кроме присяжных книг 1645 года по Нежину вообще ничего найти не реально. В общем, страждущих :biggrin по этому полку набралось уже достаточное количество и имеет смысл делится информацией (если она вообще есть :cry:) в отдельной теме.

================================================

Справка по административно-территориальному устройству полка.

НІЖИНСЬКИЙ ПОЛК (1648-1782)
================================
Ніжинський полк як військова та адміністративна одиниця Війська Запорозького почав формуватися напровесні 1648 р.
Йому підпорядковувалися козацькі підрозділи, які виникли в Острі, Новій Козарі, Козельці, Мрині, Моровську, Бобровиці, котрі на початку 1649 р. відійшли до Переяславського полку. На його території в окремі полки сформувалися бойові одиниці в Борзні та Сосниці, що відійшли до Чернігівського полку, а також в Ічні, яку у 1649 р. включили до Прилуцького полку.
Адміністративні землі полку розташовувалися на лівому березі р. Десни, починаючи від Остра та Козельця, і тяглися аж до кордону з Росією в районі Трубчевська. Сотні знаходилися в нижніх течіях рік Остра, Сейма та Клевені, лівих допливів Десни. Сейм розтинав полк навпіл, тому сотні на його правому березі називалися „засеймські”. У полк увійшли ще староруські міста Ніжин, Сиволож (літописний Всеволож), Глухів, Короп. Це була територія Чернігівського воєводства Речі Посполитої, створеного після Поляновського миру 1634 р. у 1635 році.

Юридично Ніжинський полк з полковим центром у м. Ніжині (тепер районний центр Чернігівської області) оформився 16 жовтня 1649 р., після Зборівської угоди Б. Хмельницького з королем Яном ІІ Казимиром. Кількість козаків та старшини у його складі у той час налічувала 991 особу, а територія поділялася на дев’ять сотень. Сім Ніжинських сотень, які мали сукупно 597 козаків: першої, або полкової (сотник Іван Борсук); другої (Фесько Мринський); третьої (Григорій Красножон); четвертої (Іван Нагорний); п’ятої (Іван Борсук); шостої (Григорій Василенко); сьомої (Григорій Кобилецький); Носівсько-Кобизької – 99 козаків, сотник Панас Єдута; Березанської (Березовської) – 95 козаків, сотник Яків Філоненко. У Зборівському реєстрі крім сотників записаний полковник Прокіп Шумейко, який у похилому віці (80 років) загинув під Берестечком у 1651 р., та козак Роман Ракушка (Романовський) – майбутній ніжинський сотник, генеральний підскарбій та ймовірний автор літопису Самовидця. Чисельно і територіально це був найменший полк Богдана Хмельницького.

Проте після Білоцерківської угоди 1651 р. територія полку зросла за рахунок повернутих з Чернігівського полку Батуринської, Бахмацької, Борзнянської, Івангородської сотень, створеної Стольненської, а також території Стародубського повіту Смоленського воєводства, де почалося формування нових козацьких військово-територіальних підрозділів за рахунок за рахунок втікачів з Правобережжя. Тут у 1653-1654 рр. навіть було сформовано і виділено в окремий Новгород-Сіверський полк, який після Переяславської угоди 1654 р. з царем знову включено до складу Ніжинського полку. Згідно з даними „Опису малоросійських міст і сіл Білоцерківського та Ніжинського полків...”, котрі присягнули цареві Олексію Михайловичу, на травень 1654 р. Ніжинський полк став найбільшим на Лівобережжі. Він складався з 37 сотень, в яких до присяжних списків потрапило 20 565 чоловік.
Це були сотні: Батуринська, Бахмацька, Березівська, Бобівська, Борзнянська, Волинська, Глухівська, Дівицька-Володькова, Дівицька-Салтикова, Дроківська, Івангородська, Киселівська, Кобизька, Конотопська, Кролевецька, Мглинська, Менська, Мринська, Ніжинська, Новгородська, Новомлинська, Носівська, Оленівська, Олишівська, Підлипненська, Понорненська, Попогорська, Почепська, Рождественська, Сиволозька, Синявська, Сосницька, Стародубська, Топальська, Шаповалівська, Шептаківська.
На кінець 1654 р. Ніжинський полк охопив території окремих повітів та волостей колишніх Київського, Чернігівського, Смоленського і навіть Мстиславського воєводств Речі Посполитої. Влітку 1654 р. зі складу полку виділено відновлений вдруге Борзнянський полк, який у 1655 р. швидко ліквідували і повернули його територію знову до Ніжинського полку.

Вперше полк радикально реформовано у 1663 р. після знаменитої Чорної ради в Ніжині, приходу до владу І. Брюховецького та страти його політичних опонентів – насамперед ніжинського полковника Василя Золотаренка. Того року полк втратив на користь новоствореного Стародубського 8 сотень, Чернігівського – 6 сотень, Київського – 2 сотні, 5 сотень розформовано у ході реорганізації. 1663 р. з Ніжинського полку виділено також Сосницький полк (1663-1668 рр.). Окрім того, тоді ж утворено окремий Глухівський полк із 6 „засеймських” ніжинських сотень. Щоправда, 1665 року Глухівський полк ліквідували, а територію знову включили під юрисдикцію ніжинських полковників. На короткий час, у 1668-1669 рр., з полку знову вилучали до складу відновленого Д. Дорошенком Новгородського полку „засеймські” сотні. Але, як і в історії з Глухівським, на початку 1669 р. Д. Многогрішний ліквідував цей полк, а сотні повернув до Ніжинського та Стародубського, із яких і формувалася нова адміністративна одиниця.
На Конотопській раді (в Козачій Діброві) 25 травня 1672 року Ніжинський полк репрезентували: полковник Пилип Уманець; обозний Матвій Матвійович (Шендюх); писар Павло Михайленко; суддя Федір Завадський; хорунжий Василь Ігуменський; осавул Гнат Парпура. А також 20 сотників (...).
Певних змін зазнавала територія Ніжинського полку у 1687, 1709 рр. У середині ХVІІІ ст. до Київського полку перейшли Олишівська та Мринська сотні. Відтак, за реєстром 1723 р. полк мав 19 сотень, 6525 кінних і 3379 піших козаків. За даними реєстрів 1750-х рр. полк мав 18 сотень, а в 1769 р. – 22 сотні.

В цілому ж за час існування до Ніжинського полку входило 55 сотень. А саме:
Батуринська (1654-1782),
Бахмацька (1654-1782),
Березанківська (1648-1654),
Березнянська (1654-1672),
Бобівська (1654-1663),
Борзнянські дві (1654-1782),
Веркіївська (1654-1782),
Волинська (1654-1663),
Воронізька (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Глухівська (1654-1663; 1665-1782),
Дівицька-Володькова (1654-1658),
Дівицька-Салтикова (1654-1782),
Дроківська (1654-1663),
Заньківська (1758-1782),
Івангородська (1654-1782),
Киселівська (1654-1663),
Кобижчанська (1654-1663),
Конотопська (1654-1782),
Коропська (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Кролевецька (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Кустівська (1654),
Мглинська (1654-1663),
Менська (1654-1663),
Мринська (1654-1744),
Ніжинська перша (полкова) (1648-1672),
Ніжинська друга (1648-1654; 1716-1782),
Ніжинська третя (1649-1654; 1672-1687; 1736-1782),
Ніжинська четверта (1649-1654; 1764-1782),
Ніжинська п’ята (1649-1654; 1764-1782),
Ніжинська шоста (1649-1651),
Ніжинська сьома (1649-1651)
Новгородські дві (1654-1663),
Новоміська (1654),
Новомлинська (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Носівська (1654-1663),
Оленівська (1654-1663),
Олишівська (1654-1756),
Підлипненська (1654-1663),
Погарська (1654-1663),
Понорницька (1654-1663),
Попівська (1758-1782),
Поповогірська (1654-1663),
Почепська (1654-1663),
Прохорівська (1672-1782),
Рождественська (1654-1672),
Сиволозька (1654-1663),
Синявська (1654-1663),
Сосницька (1654-1663),
Стародубська (1654-1663),
Стольненська (1651-1655),
Топальська (1654-1663),
Хорошеозерська (1663-1672),
Шаповалівська (1651-1782),
Шептаківська (1654-1663),
Ямпільська (1672-1709; 1722-1782).

Сотенними центрами були: Батурин, Бахмач, Березанка, Березна (Березна, Березина), Бобовиця (Бобів), Борзна, Веркіївка, Волинка (Волинь), Вороніж, Глухів, Дівиця Володькова, Дівиця Салтикова, Дроків, Заньки, Івангород, Киселівка (Кисилівка), Кобижча, Конотоп, Короп, Кролевець, Мглин, Мена, Мрин, Ніжин, Новгородок (Новгородка, Новгород-Сіверський), Нові Млини, Носівка, Оленівка, Олишівка, Підлипне, Погар (Погари), Понорниця (Понирне, Понурниця), Попівка, Попова Гора, Почеп, Прохори, Рождественське (Рождественне), Сиволож, Синявка, Сосниця, Стародуб, Топаль, Хороше Озеро, Шаповалівка, Шептаки, Ямпіль. Всього – 46 міст, містечок та сіл (Шаповалівка, Підлипне, Бобів).

Протягом певного часу низка сотень (Воронізька, Коропська, Кролевецька, Ямпільська, частково Глухівська) вважалися гетьманськими або підпорядкованими генеральній старшині. З них формували охорону гетьмана – жолдаків. На території полку знаходилися дві гетьманські столиці: Батурин (1669-1709, 1750-1764) і Глухів (1708-1750, 1764-1782). В період судової реформи Кирила Розумовського 1763 року полк розділено на три судові повіти – Ніжинський, Батуринський та Глухівський. А у 1766 р. в ньому створено три фіскальні установи – Ніжинська, Батуринське та Глухівське комісарства.
За указом Катерини ІІ від 16 (27) вересня 1781 р. про скасування полково-сотенного адміністративного устрою Лівобережної України Ніжинський поле і його сотні ліквідовано до початку січня 1782 року. Територію полку розділено між Київським намісництвом (перша Ніжинська сотня), Новгород-Сіверським намісництвом (Бахмацька, Шаповалівська, Попівська, Батуринська, Конотопська, Новомлинська, Коропська, Кролевецька, Глухівська, Воронізька, Ямпільська) та Чернігівським намісництвом (Ніжинські 2-5, Веркіївська, Дівоцька, Заньківська, Борзнянська, Прохорівська, Івангородська).

==============================
ЗАРУБА В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 16481-782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 71-74.


Комментарий модератора:
Справка по административно-территориальному устройству полка скопирована из последующего сообщения Metallist"а.




---
Максименко, Даниленко, Лигун, Бордонос, Падалка, Ярешко, Моругие, Клименко - Черниговская обл., Гробовые, Горбовы - Воронежская обл., Горбовы - Армавир.
AppS
Долгожитель форума
R1a1a (P278.2)

AppS

Україна
Сообщений: 1924
Регистрация: 8 июня 2009
Рейтинг: 1299 

Doly
[q]
Исповедальная 1739 г , которую я получила , по моему прочтению получается не с. Рожновки , а с. Радьковки Черниговской губернии .В приход церкви входят деревня Козлов, деревня Лесковка , деревня Гунковка, деревня Разсудово, деревня Губич ,с. Радковка. Может кто- то ищет . Козаки деревни Козлово - Голод , Кулай , Кривопалец и несколько фамилий прочитать трудно . Было правило писать некоторые буквы сверху слова .Очень досадно , что не мое село .
[/q]

Это, к слову, вообще Любецкая сотня.На северо-запад от современного Славутича и на юг от Любеча. У Днепра.

[q]
Мне подсказали , что в Киеве есть по моему селу метрички за 1722 - 1740 г . Скажите пожалуйста , есть шанс , что их выдадут в читальный зал , или может ответят на письменный запрос ? Все таки очень старые документы
[/q]

Выдадут на бумаге.
А вообще, они должны быть у мормонов. Только удостовертесь, что это Ваше село, а не похожее по названию.

[q]
Самое главное -не могу точно сказать к какому полку они относились . Сначалс склонялась к тому , что все-таки может быть и Прилуцкий полк , но в выложеном списке козаков Прилуцкого полка AppS моя очень распространенная фамилия отсутствует . Где их искать ...
[/q]

Сейчас я предполагаю, что все таки нежинский. Трудно повериь, что село даное на уряд нежинскому полковнику было в Прилуцкому полку. Да и вроде нет такого села в ближайших Монастирищенской и ичнянских сотнях.

А есть там какие-то нестандартные фамилии?

Doly
Почетный участник

Doly

рідна ненько Україна
Сообщений: 223
Регистрация: 25 фев. 2009
Рейтинг: 167 

Добрый день ,АррS !
Спасибо за ответ . Значит метрички из Киевского архива тоже можно поискать у мормонов . Это было бы очень здорово .
Первые листочки отослала . В исповедальной за 1739 г. несколько фамилий очень трудно прочитать , вечером вам перешлю , у вас опыт чтения старых текстов значительно больше .
Галина Григорьевна

---
Карпенко, Даниленко, Пикуль, Бортник, Таргоний, Шамбир, Криштопец, Медведев, Селезнев, Шерстников, Подкопаев
AppS
Долгожитель форума
R1a1a (P278.2)

AppS

Україна
Сообщений: 1924
Регистрация: 8 июня 2009
Рейтинг: 1299 

Doly
по Филарету, Рожновка, статистика
1770г - 510м+500ж
1790г - 539м+530ж
1810г - 572м+590ж
1830г - 780м+801ж
1850г - 811м+819ж
1860г - 831м+840ж, в том числе козаков 85м
земли 3778 десятин.


Doly
Почетный участник

Doly

рідна ненько Україна
Сообщений: 223
Регистрация: 25 фев. 2009
Рейтинг: 167 

Спасибо за информацию . Изучая историю своего рода просто необходимо знать и место , где они жили , и историческую обстановку .
Подскажите еще , пожалуйста . Во дворе моих предков , кроме членов семьи прописаны еще и сусиди большая семья вдовы с сыновьями и внуками . Я так понимаю это підсусидки , правильно ?

---
Карпенко, Даниленко, Пикуль, Бортник, Таргоний, Шамбир, Криштопец, Медведев, Селезнев, Шерстников, Подкопаев
severinn
Долгожитель форума

severinn

Сообщений: 6615
Регистрация: 1 апр. 2005
Рейтинг: 1551 

Вопрос родственных отношениний с "подсусидками" ???
AppS
Долгожитель форума
R1a1a (P278.2)

AppS

Україна
Сообщений: 1924
Регистрация: 8 июня 2009
Рейтинг: 1299 

Doly
В ревизии дворов за 1747г есть Рожновка (в селѣ Рожновцѣ ) во 2й полковой - двор священника, школа церкви Покровской, двор полковника Кочубея и шинковый дом Кочубея.
Ревизии посполитых или козаков почему-то не могу найти. Вообще, должно быть этому какое-то объяснение, все таки ревизии сочинялись для обложение народа повинностями, а тут народу не мало, да и целое село, не хутор какой-то.

[q]
Подскажите еще , пожалуйста . Во дворе моих предков , кроме членов семьи прописаны еще и суседи большая семья вдовы с сыновьями и внуками . Я так понимаю это підсусидки , правильно ?
[/q]

Если написано соседи, то значит соседи. Подсуседки не всегда то,

Doly
Почетный участник

Doly

рідна ненько Україна
Сообщений: 223
Регистрация: 25 фев. 2009
Рейтинг: 167 

Ну може наши могорич писарю поставили :biggrin

---
Карпенко, Даниленко, Пикуль, Бортник, Таргоний, Шамбир, Криштопец, Медведев, Селезнев, Шерстников, Подкопаев
Nick02
Долгожитель форума

Nick02

Кировоград
Сообщений: 3335
Регистрация: Нет
Рейтинг: 6646 

Doly
У козака Бондарь Андрея Матвеева первой женой была Параскева Иванова. Одного года рождения с мужем.
И был у них сын Никифор.
у Андрея Матвеева был еще старший брат Иван Матвеев, который был на 10 лет старше Андрея.

---
Великий вопрос жизни, как жить среди людей.
Выбирая свой путь, ты никогда не знаешь, кому перейдешь дорогу.
E-mail: hope02@rambler.ru
AppS
Долгожитель форума
R1a1a (P278.2)

AppS

Україна
Сообщений: 1924
Регистрация: 8 июня 2009
Рейтинг: 1299 

Doly
Исповедальная роспись с.Рожновка за 1740г есть в ф. 127 оп. 1015 дело 5 л 420-428
Метрические книги с.Рожновки за 1724-1740гг есть в ф. 127 оп. 1014 дело 2


Doly
Почетный участник

Doly

рідна ненько Україна
Сообщений: 223
Регистрация: 25 фев. 2009
Рейтинг: 167 

Спасибо большое , Николай Владимирович , очень интересная информация . Кстати , изучая ревизии одной из веточек своего рода ( Ровенская обл . ) , узнала , почему женщины в роду - Палии . Оказывается прапрадед Шамбир пошел в приймы к Палийчуку и все стали Палиями . И еще по одной веточке подобная история - пошел в приймы и утратил свою фамилию .

Спасибо большое АррС ! Думаю , что продвинуться еще в глубь прошлого у меня шансы неплохие , особенно если в метричках еще есть и 2 и 3 части - о браке и смерти . А вдруг мой предок выжил после битвы под Берестечком и вернулся домой . :)

---
Карпенко, Даниленко, Пикуль, Бортник, Таргоний, Шамбир, Криштопец, Медведев, Селезнев, Шерстников, Подкопаев
<<Назад  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2 3 4 5 ... 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 [ >>>>>> ]
Модератор: valcha
Генеалогический форум ВГД »   СТРАНЫ И РЕГИОНЫ »   Украина (Україна) »   Украина козацкая - полки »   Полки »   Нежинский полк »   НЕЖИНСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
RSS

Реклама от YouDo