Всероссийское Генеалогическое Древо

Генеалогический форум ВГД

На сайте ВГД собираются люди из многих городов и стран, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Генеалогический форум ВГД »   СТРАНЫ И РЕГИОНЫ »   Украина (Україна) »   Украина козацкая - полки »   Полки »   Нежинский полк »   НЕЖИНСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
RSS

НЕЖИНСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

Административно-территориальная единица Левобережной Украины. Общие сведения.


<<Назад  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2 3 4 5 ... ... 21 22 23 24 25 * 26 [ >>>>>> ]
Модератор: valcha
Ирка-Маргаритка
Почетный участник

Ирка-Маргаритка

Нежин
Сообщений: 152
Регистрация: 31 мая 2009
Рейтинг: 22 

В виду острой необходимости, собрать наконец-то все материалы по Нежинскому полку, решила открыть эту тему, чтобы систематизировать все данные. Лично у меня создалось впечатление, что кроме присяжных книг 1645 года по Нежину вообще ничего найти не реально. В общем, страждущих :biggrin по этому полку набралось уже достаточное количество и имеет смысл делится информацией (если она вообще есть :cry:) в отдельной теме.

================================================

Справка по административно-территориальному устройству полка.

НІЖИНСЬКИЙ ПОЛК (1648-1782)
================================
Ніжинський полк як військова та адміністративна одиниця Війська Запорозького почав формуватися напровесні 1648 р.
Йому підпорядковувалися козацькі підрозділи, які виникли в Острі, Новій Козарі, Козельці, Мрині, Моровську, Бобровиці, котрі на початку 1649 р. відійшли до Переяславського полку. На його території в окремі полки сформувалися бойові одиниці в Борзні та Сосниці, що відійшли до Чернігівського полку, а також в Ічні, яку у 1649 р. включили до Прилуцького полку.
Адміністративні землі полку розташовувалися на лівому березі р. Десни, починаючи від Остра та Козельця, і тяглися аж до кордону з Росією в районі Трубчевська. Сотні знаходилися в нижніх течіях рік Остра, Сейма та Клевені, лівих допливів Десни. Сейм розтинав полк навпіл, тому сотні на його правому березі називалися „засеймські”. У полк увійшли ще староруські міста Ніжин, Сиволож (літописний Всеволож), Глухів, Короп. Це була територія Чернігівського воєводства Речі Посполитої, створеного після Поляновського миру 1634 р. у 1635 році.

Юридично Ніжинський полк з полковим центром у м. Ніжині (тепер районний центр Чернігівської області) оформився 16 жовтня 1649 р., після Зборівської угоди Б. Хмельницького з королем Яном ІІ Казимиром. Кількість козаків та старшини у його складі у той час налічувала 991 особу, а територія поділялася на дев’ять сотень. Сім Ніжинських сотень, які мали сукупно 597 козаків: першої, або полкової (сотник Іван Борсук); другої (Фесько Мринський); третьої (Григорій Красножон); четвертої (Іван Нагорний); п’ятої (Іван Борсук); шостої (Григорій Василенко); сьомої (Григорій Кобилецький); Носівсько-Кобизької – 99 козаків, сотник Панас Єдута; Березанської (Березовської) – 95 козаків, сотник Яків Філоненко. У Зборівському реєстрі крім сотників записаний полковник Прокіп Шумейко, який у похилому віці (80 років) загинув під Берестечком у 1651 р., та козак Роман Ракушка (Романовський) – майбутній ніжинський сотник, генеральний підскарбій та ймовірний автор літопису Самовидця. Чисельно і територіально це був найменший полк Богдана Хмельницького.

Проте після Білоцерківської угоди 1651 р. територія полку зросла за рахунок повернутих з Чернігівського полку Батуринської, Бахмацької, Борзнянської, Івангородської сотень, створеної Стольненської, а також території Стародубського повіту Смоленського воєводства, де почалося формування нових козацьких військово-територіальних підрозділів за рахунок за рахунок втікачів з Правобережжя. Тут у 1653-1654 рр. навіть було сформовано і виділено в окремий Новгород-Сіверський полк, який після Переяславської угоди 1654 р. з царем знову включено до складу Ніжинського полку. Згідно з даними „Опису малоросійських міст і сіл Білоцерківського та Ніжинського полків...”, котрі присягнули цареві Олексію Михайловичу, на травень 1654 р. Ніжинський полк став найбільшим на Лівобережжі. Він складався з 37 сотень, в яких до присяжних списків потрапило 20 565 чоловік.
Це були сотні: Батуринська, Бахмацька, Березівська, Бобівська, Борзнянська, Волинська, Глухівська, Дівицька-Володькова, Дівицька-Салтикова, Дроківська, Івангородська, Киселівська, Кобизька, Конотопська, Кролевецька, Мглинська, Менська, Мринська, Ніжинська, Новгородська, Новомлинська, Носівська, Оленівська, Олишівська, Підлипненська, Понорненська, Попогорська, Почепська, Рождественська, Сиволозька, Синявська, Сосницька, Стародубська, Топальська, Шаповалівська, Шептаківська.
На кінець 1654 р. Ніжинський полк охопив території окремих повітів та волостей колишніх Київського, Чернігівського, Смоленського і навіть Мстиславського воєводств Речі Посполитої. Влітку 1654 р. зі складу полку виділено відновлений вдруге Борзнянський полк, який у 1655 р. швидко ліквідували і повернули його територію знову до Ніжинського полку.

Вперше полк радикально реформовано у 1663 р. після знаменитої Чорної ради в Ніжині, приходу до владу І. Брюховецького та страти його політичних опонентів – насамперед ніжинського полковника Василя Золотаренка. Того року полк втратив на користь новоствореного Стародубського 8 сотень, Чернігівського – 6 сотень, Київського – 2 сотні, 5 сотень розформовано у ході реорганізації. 1663 р. з Ніжинського полку виділено також Сосницький полк (1663-1668 рр.). Окрім того, тоді ж утворено окремий Глухівський полк із 6 „засеймських” ніжинських сотень. Щоправда, 1665 року Глухівський полк ліквідували, а територію знову включили під юрисдикцію ніжинських полковників. На короткий час, у 1668-1669 рр., з полку знову вилучали до складу відновленого Д. Дорошенком Новгородського полку „засеймські” сотні. Але, як і в історії з Глухівським, на початку 1669 р. Д. Многогрішний ліквідував цей полк, а сотні повернув до Ніжинського та Стародубського, із яких і формувалася нова адміністративна одиниця.
На Конотопській раді (в Козачій Діброві) 25 травня 1672 року Ніжинський полк репрезентували: полковник Пилип Уманець; обозний Матвій Матвійович (Шендюх); писар Павло Михайленко; суддя Федір Завадський; хорунжий Василь Ігуменський; осавул Гнат Парпура. А також 20 сотників (...).
Певних змін зазнавала територія Ніжинського полку у 1687, 1709 рр. У середині ХVІІІ ст. до Київського полку перейшли Олишівська та Мринська сотні. Відтак, за реєстром 1723 р. полк мав 19 сотень, 6525 кінних і 3379 піших козаків. За даними реєстрів 1750-х рр. полк мав 18 сотень, а в 1769 р. – 22 сотні.

В цілому ж за час існування до Ніжинського полку входило 55 сотень. А саме:
Батуринська (1654-1782),
Бахмацька (1654-1782),
Березанківська (1648-1654),
Березнянська (1654-1672),
Бобівська (1654-1663),
Борзнянські дві (1654-1782),
Веркіївська (1654-1782),
Волинська (1654-1663),
Воронізька (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Глухівська (1654-1663; 1665-1782),
Дівицька-Володькова (1654-1658),
Дівицька-Салтикова (1654-1782),
Дроківська (1654-1663),
Заньківська (1758-1782),
Івангородська (1654-1782),
Киселівська (1654-1663),
Кобижчанська (1654-1663),
Конотопська (1654-1782),
Коропська (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Кролевецька (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Кустівська (1654),
Мглинська (1654-1663),
Менська (1654-1663),
Мринська (1654-1744),
Ніжинська перша (полкова) (1648-1672),
Ніжинська друга (1648-1654; 1716-1782),
Ніжинська третя (1649-1654; 1672-1687; 1736-1782),
Ніжинська четверта (1649-1654; 1764-1782),
Ніжинська п’ята (1649-1654; 1764-1782),
Ніжинська шоста (1649-1651),
Ніжинська сьома (1649-1651)
Новгородські дві (1654-1663),
Новоміська (1654),
Новомлинська (1654-1663; 1665-1668; 1669-1782),
Носівська (1654-1663),
Оленівська (1654-1663),
Олишівська (1654-1756),
Підлипненська (1654-1663),
Погарська (1654-1663),
Понорницька (1654-1663),
Попівська (1758-1782),
Поповогірська (1654-1663),
Почепська (1654-1663),
Прохорівська (1672-1782),
Рождественська (1654-1672),
Сиволозька (1654-1663),
Синявська (1654-1663),
Сосницька (1654-1663),
Стародубська (1654-1663),
Стольненська (1651-1655),
Топальська (1654-1663),
Хорошеозерська (1663-1672),
Шаповалівська (1651-1782),
Шептаківська (1654-1663),
Ямпільська (1672-1709; 1722-1782).

Сотенними центрами були: Батурин, Бахмач, Березанка, Березна (Березна, Березина), Бобовиця (Бобів), Борзна, Веркіївка, Волинка (Волинь), Вороніж, Глухів, Дівиця Володькова, Дівиця Салтикова, Дроків, Заньки, Івангород, Киселівка (Кисилівка), Кобижча, Конотоп, Короп, Кролевець, Мглин, Мена, Мрин, Ніжин, Новгородок (Новгородка, Новгород-Сіверський), Нові Млини, Носівка, Оленівка, Олишівка, Підлипне, Погар (Погари), Понорниця (Понирне, Понурниця), Попівка, Попова Гора, Почеп, Прохори, Рождественське (Рождественне), Сиволож, Синявка, Сосниця, Стародуб, Топаль, Хороше Озеро, Шаповалівка, Шептаки, Ямпіль. Всього – 46 міст, містечок та сіл (Шаповалівка, Підлипне, Бобів).

Протягом певного часу низка сотень (Воронізька, Коропська, Кролевецька, Ямпільська, частково Глухівська) вважалися гетьманськими або підпорядкованими генеральній старшині. З них формували охорону гетьмана – жолдаків. На території полку знаходилися дві гетьманські столиці: Батурин (1669-1709, 1750-1764) і Глухів (1708-1750, 1764-1782). В період судової реформи Кирила Розумовського 1763 року полк розділено на три судові повіти – Ніжинський, Батуринський та Глухівський. А у 1766 р. в ньому створено три фіскальні установи – Ніжинська, Батуринське та Глухівське комісарства.
За указом Катерини ІІ від 16 (27) вересня 1781 р. про скасування полково-сотенного адміністративного устрою Лівобережної України Ніжинський поле і його сотні ліквідовано до початку січня 1782 року. Територію полку розділено між Київським намісництвом (перша Ніжинська сотня), Новгород-Сіверським намісництвом (Бахмацька, Шаповалівська, Попівська, Батуринська, Конотопська, Новомлинська, Коропська, Кролевецька, Глухівська, Воронізька, Ямпільська) та Чернігівським намісництвом (Ніжинські 2-5, Веркіївська, Дівоцька, Заньківська, Борзнянська, Прохорівська, Івангородська).

==============================
ЗАРУБА В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 16481-782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 71-74.


Комментарий модератора:
Справка по административно-территориальному устройству полка скопирована из последующего сообщения Metallist"а.




---
Максименко, Даниленко, Лигун, Бордонос, Падалка, Ярешко, Моругие, Клименко - Черниговская обл., Гробовые, Горбовы - Воронежская обл., Горбовы - Армавир.
strunkingleb
Долгожитель форума



Сообщений: 258
Регистрация: 4 фев. 2015
Рейтинг: 124 

В исповедной росписи 1740г. в селе Великая Кошелевка указан казак Иосиф Федорович Галыга 32 лет с сыном Лаврентием (Лавриным) 10 лет.

Есть ли по Нежинскому полку более ранние документы, чтобы пройти дальше?
kubanez
Новичок



москва
Сообщений: 3
Регистрация: 18 окт. 2013
Рейтинг: 9 

Уважаемые форумчане, есть ли ответ на вопрос: Что было с козаками Нежинского полка после 1785 г. В связи с документом ЦГИАК ф.736, оп1, д.207 - ИМЕННЫЕ СПИСКИ КАЗАКОВ УКРАИНСКИХ ПОЛКОВ,ПРОХОДЯЩИХ ВОЙСКОВУЮ СЛУЖБУ в 1784-1785 гг. ), Нежинский полк ещё казацкий, в отличие от других которые уже Карабинерские.
Может быть подскажете литературу и документы, которые ответят на этот вопрос. Особенный интерес по Попiвськой сотне.

---
Ищу Лысенко, Кропива, Огиенко (Конотопский повет, села Поповка, Дептовка и станица Новодеревянковская, Кубань)
Нежинский полк, сотни Поповская, Конотопская, Корибутивская.
RUS RUS
Начинающий



Сообщений: 42
Регистрация: 29 янв. 2012
Рейтинг: 20 

Здравствуйте!
Кто работал с Присягами Нежинского полка за 1718 год в РГАДА, пожалуйста, откликнитесь.

---
С уважением, RUS RUS
gripboy
Новичок



Сообщений: 22
Регистрация: 31 июля 2017
Рейтинг: 1 

Друзья, нужна ваша помощь -
в издании В. Модзалевского "Малороссийские родословные" 1908-1914 г.в. есть описание рода Симоновские
первым звеном там идет Иван Симоновский , в службе с 1722 г., с 1740 г. значковый товарищ Нежинского полка, 24 апр. 175(нечетко) 7 г. -войсковой товарищ при отставке, за старостью и дряхлостью.
Жена - ? ? Сулима
Это отец того П.И. Симоновского, который написал книгу "Краткое описание о козацком Малороссийском народе" 1847 г.и.

вопрос - как мне найти точные даты рождения-смерти отца, данные его родителей, данные жены с ее родителями, да и дату рождения сына заодно? сможет кто-то помочь?

---
Ищу сведения о предках Неугодовых и Симоновских из Можайска, Соловьевых и Захаровых из Рузы
valcha
Модератор раздела
Не историк! Просто diletto к истории имею.

valcha


Сообщений: 21417
Регистрация: 2 мар. 2006
Рейтинг: 9251 


gripboy написал:
[q]
.... Симоновские
[/q]


Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В.
Неурядова старшина Гетьманщини. Київ. «Стилос». 2009

Симоновський Григорій – син чиновника, значковий товариш (1783), мешкав в Конотопському повіті.
Д.: Тетяна NN, донька священика.

Симоновський Данило Іванович (бл. 1730 – 1799 – ?) – син військового товариша, службу розпочав з 1747 р., полковий канцелярист (1748 – 1753), військовий канцелярист ГВК (1753 – 1764), сотник кобизький (1764 – 1765). У 1765 р. звинувачений у службових зловживаннях. Сотник конотопський (1765 – 1769). У 1767 р. був звинувачений у хабарництві. Абшитований бунчуковий товариш (1779.27.02. – 1788 – ?).
Мав 360 підданих. Д.: Уляна Тимофіївна Скоропадська, донька бунчукового товариша. Мали синів Петра, Андрія, Василя.

Симоновський Іван (? – 1710 – 1766 – ?) – значковий товариш (? – 1749 – 1766 – ?). У 1749 р. ГВС розглядав справу колишнього значкового товариша Київського полку за зловживання. У 1764 р. його побив полковий суддя З.Борсук.
Д.: Єфросинія NN, її тітка Марія Роговська, міщанка київська. Її баба Пелагея Грициха.

Симоновський Павло – абшитований військовим товаришем Київського полку (з 1778).

Кривошея В.В. Казацкая элита Гетманщины

Петро Симоновський - сотник кобизьский
Краткое описание о козацком малороссийском народе и о боевых его делах, собранное из разных историй иностранных, немецкой — Бишенга, латинской — Безольди, французской —Шевалье и рукописей русских, чрез Бунчукового Товарища Петра Симоновского 1765 года // Чтения в императорском Обществе истории и древностей российских при Московском университете. —М., 1847. — Т.1. — С. 1–159.



---
С просьбами об архивном поиске в личку обращаться НЕ НАДО!
митоГаплогруппа H1b
Дневник
gripboy
Новичок



Сообщений: 22
Регистрация: 31 июля 2017
Рейтинг: 1 

Подскажите, а по Ивану больше никакой информации в открытом доступе нигде не попадалось?


Комментарий модератора:
Конкретно о нем больше не встречала.Но по Симоновским есть это:
http://forum.vgd.ru/post/21/3379/p810438.htm#pp810438
http://uk.wikipedia.org/wiki/%...0%BA%D1%96
Симоновский (Симановский) - казацко-офицерский , затем - дворянский род, происходящий от Ивана С. (р. Н. Невод. - п. Ок. 1760), значкового товарища Нежинского полка (1740-57). Один из его сыновей - Петр Иванович (см. П.Симоновський ; ок. 1717 - 1809), историк, юрист, государственный деятель, а другой - Даниил Иванович (ок. 1730 - ок. 1800), сотник кобижчанський (1764) и Конотопский (1764-69), участник русско-турецкой войны 1768-1774 . Внук Петра - Николай Васильевич (1814-77), 1837-48 - участник Кавказской войны , генерал-лейтенант (1868), председатель Петербургского военного окружного суда (1869-72), член Главного военного суда (с 1872), автор интересных дневников о свое пребывание на Кавказе ( "Дневник: 2 апреля - 3 октября 1837 г., Кавказ"; отпечатан в журнале "Звезда", 1999, № 9), а правнук - Иван Дмитриевич (1850 - р. с. неизв.), генерал майор (1909), инспектор технических артиллерийских заведений с арсенальной части (1915-17), автор статей в " Энциклопедии военных и морских наук " (под ред. Г.Леера, 8 томов, СПб., 1883-97), служил в РККА .

Род внесен во 2-ю части ни Родословной книги Черниговской губернии .

http://www.ua.z-pdf.ru/7medits...itetah.php
Петр Симоновский (1710-1809). Учился в КМА (Киево-Могилянская Академия), затем в Варшаве, где впоследствии и преподавал. Слушал лекции в Виттенбергском (1748), Кенигсбергском (1751), Галльском, Лейпцигском и Парижском университетах.

Его "Краткое описание можно прочитать здесь:
http://litopys.org.ua/symon/sym01.htm

Сочинитель этого „Краткаго Описанія о Козацкомъ Малороссійскомъ народЂ и о военныхъ его дЂлахъ,“ Бунчуковый товарищъ, Петръ Ивановичь Симоновскій, неизвЂстно почему названный въ „СловарЂ Русскихъ свЂтскихъ писателей Митрополита Евгенія (II., стр. 163. М. 1845.) сотникомъ Кіевскаго полка, кончилъ полной кругъ ученія въ Кіевской Академіи, потомъ въ ВаршавЂ, въ которой, по словамъ Евгенія, и самъ былъ учителемъ. Малороссійскій Генеральный Подскарбій, въ послЂдствіи Тайный СовЂтникъ и Кавалеръ, Василій Андреевичь Гудовичь, пригласилъ его, въ званіи гофмейстера, отправиться въ путешествіе за границу съ дЂтьми его, игравшими послЂ такую важную роль у насъ, слушалъ чтенія Профессоровъ Кенигсбергскаго, Галскаго, Лейпцигскаго и другихъ Университетовъ, а также посЂтилъ Парижъ. Товарищами ему въ этой поЂздкЂ были соученики его по Академіи, Гр. Вас. Козицкій, бывшій потомъ Статсъ-Секретаремъ Екатерины II-й, и П. Мотонисъ, сынъ Придворнаго Капельмейстера. Воротясь на родину, онъ, въ 1765 году, составилъ издаваемое мною теперь это Краткое Описаніе, доведенное имь только до пріЂзда Гетьмана Разумовскаго въ Глуховъ (1751 г.); послЂдующаго времени, которому, судя по окончанію его труда, не сочувствовалъ, не хотЂлъ описывать, не смотря на то, что умеръ лишь въ 1809 году, іюня 50 дня, почти около ста лЂтъ отъ рожденія, въ чинЂ Статскаго СовЂтника и Кавалера Св. Владиміра 4-й степени.

А. Бодянский. Издатель


---
Ищу сведения о предках Неугодовых и Симоновских из Можайска, Соловьевых и Захаровых из Рузы
valcha
Модератор раздела
Не историк! Просто diletto к истории имею.

valcha


Сообщений: 21417
Регистрация: 2 мар. 2006
Рейтинг: 9251 


valcha написал:
[q]
Симоновський Павло – абшитований військовим товаришем Київського полку (з 1778).
[/q]

ДЕМОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТУ СІМ'Ї У КУЛЬТУРІ
РАННЬОМОДЕРНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА СЕРЕДИНИ XVIII СТОЛІТТЯ


Стр. 13 и далее.

Леонтієв Микита (1752 – ?) – абшитований військовий товариш Прилуцького полку (? – 1788 – 1790 – ?).
Д.: NN Симоновська, донька протопопа.


---
С просьбами об архивном поиске в личку обращаться НЕ НАДО!
митоГаплогруппа H1b
Дневник
valcha
Модератор раздела
Не историк! Просто diletto к истории имею.

valcha


Сообщений: 21417
Регистрация: 2 мар. 2006
Рейтинг: 9251 


gripboy написал:
[q]
Подскажите, а по Ивану больше никакой информации в открытом доступе нигде не попадалось?
[/q]


Не искали варианты Симон, Симоненко, Симонец и СимАновский?
В 18 в. было модно ;) из Симонов и Симо\аненко превращаться в Симо\ановских.
У того же Кривошеи В.В. (источник в предыдущих постах) есть:
Симановський Михайло – значковий товариш Полтавського полку (1767), мешканець царичанський.

Симон Василь Іванович – отаман сотенний веприцький (? – 1773 – ?), значковий товариш Гадяцького полку (1775), абшитований значковий товариш (1775 – ?).

Симон Іван – міщанин конотопський, значковий товариш Ніжинського полку (1740 – 1751 – ?). Мав двір житловий і подворок у Конотопі.

Симон Леонтій – полковий канцелярист, значковий товариш Ніжинського полку (1740 – 1751 – ?).

Симоненко Михайло – військовий товавриш Стародубського полку (1694), сотник наказний мглинський (1695.11.), (1707.07. – 08.), отаман городовий
мглинський (? – 1695.13.05. – 1696 – ?). Мав двох братів, одного з яких звали Карпом.

---
С просьбами об архивном поиске в личку обращаться НЕ НАДО!
митоГаплогруппа H1b
Дневник
gripboy
Новичок



Сообщений: 22
Регистрация: 31 июля 2017
Рейтинг: 1 

сокращенные варианты пока не смотрел, а чередование О и А в их фамилии происходит вплоть до 30-х годов 20 века согласно разным доступным источникам. достаточно подробную родословную предков я прочел в "Малороссийской родословной", причем там в конце комментарий написан, что есть и другие роды Симоновских... спасибо Вам за наводку на 2-ю часть Род. книги Черниговской губернии, посмотрю! но не пойму, кто ж родил Ивана все-таки и откуда он там взялся, то ли польская кровь?

---
Ищу сведения о предках Неугодовых и Симоновских из Можайска, Соловьевых и Захаровых из Рузы
gripboy
Новичок



Сообщений: 22
Регистрация: 31 июля 2017
Рейтинг: 1 

Симон Леонтий - очень похож по описанию из Малороссийской родословной на Симоновского Леонтия Ивановича, сына первого упомянутого там Ивана Симоновского .

Заодно не подскажете, может есть информация про - Иван Симоновский - священник и наместник Карловский(1791), племянник П.И. Симоновского (по какому брату?) и зять надв. Советника Адриана Павловича Волховского?

---
Ищу сведения о предках Неугодовых и Симоновских из Можайска, Соловьевых и Захаровых из Рузы
<<Назад  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2 3 4 5 ... ... 21 22 23 24 25 * 26 [ >>>>>> ]
Модератор: valcha
Генеалогический форум ВГД »   СТРАНЫ И РЕГИОНЫ »   Украина (Україна) »   Украина козацкая - полки »   Полки »   Нежинский полк »   НЕЖИНСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
RSS