Всероссийское Генеалогическое Древо
На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Вниз ⇊

Ровненское реальное училище (гимназия)


← Назад    Вперед →Страницы: 1 * 2 Вперед →
Модераторы: valcha, coika
roznjativ

Сообщений: 324
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 59
Список учнів 1865\66 н. р.
продолжение

2 клас 2 відділення
1. Березовський Артюр
2. Богуцький Микола
3. Будзько Микола
4. Бучинський Домінік
5. Варденський Казимир
6. Вершинський Влад.[ислав]
7. Віґура Фадей
8. Ґалаґан Петро
9. Гржандковський Казимир
10. Гулевич Євген
11. Добровольський Карл
12. Заботин Іван
13. Заботин Лукіан
14. Зайдман Самуїл
15. Камінський Цезарій
16. Клечинський Станіслав
17. Клечинський Фома
18. Ковальський Максим
19. Конопацький Вітовт
20. Конопацький Казимир
21. Конопацький Іполит
22. Корженьовський Діонісій
23. Корнаковський Юстин
24. Костюшкевич Калік.[…?]
25. Кухаревич Осип
26. Пєнтковський Осип
27. Поморський Євген
28. Розенфельд Бер
29. Седлицький Іван
30. Стахорський Василь
31. Степулковський Ігнацій
32. Топчаєвський Павло
33. Трушлевич Іван
34. Тиборовський Ксаверій
35. Філевський Олекс. (?)
36. Чернацький Констянтин
37. Чесновський Петро
38. Чесновський Яків
39. Чесновський Яків
40. Щеньовський Антон
41. Янишевський Мирослав
3 клас 1 відділення
1. Борон Іван
2. Бухвастов Володимир
3. Бродницький Марк
4. Висоцький Владислав
5. Гловацький Флоріан
6. Гайжевський Станіслав
7. Гольденберґ Іван
8. Ґорвіц Аврам
9. Гуманський Анастас
10. Домашевський Констянтин
11. Загоровський Яків
12. Зачек Констянтин
13. Кузьмінській Віталій
14. Кузьмінський Леонід
15. Кумельський Констянтин
16. Майзлер Іовель
17. Моргуліс Ізраїль
18. Моргуліс Сімха
19. Награцький Август
20. Охманович Вікентій
21. Перетяткович Юстин
22. Порчинський Феліціан
23. Райсфельд Ісаак
24. Рошковський Каспер
25. Рошковський Станіслав
26. Сокульський Антон
27. Степановський Конрад
28. Страйновський Марк. [іян?]
29. Страйковський Фелікс
30. Судник Ромуальд
31. Таранович Авдей
32. Хамецький Мар'ян
33. Харченко Іван
34. Хлебовський Валерій
35. Чарнецький Осип
36. Шайковський Болеслав
37. Шробович Іерофей
38. Кремер Олександр
3 клас 2 відділення
1. Богулевич Ігнацій
2. Бродовський Василь
3. Бялобржеський Іван
4. Гонопко Агафон
5. Гдешинський іван
6. Глинський Оттон
7. Додаєвський Єронім
8. Држевецький Едуард
9. Зелонський Осип
10. Знамеровський Чеслав
11. Ільницький Антон
12. Квятковський Тібурц. [?]
13. Кольбушевський Болеслав
14. Корженьовський Олекс. [?]
15. Корнаковський Єгор
16. Кохановський Вікентій
17. Липиський Олександр
18. Лясковський Лев
19. Мошинський Каетан
20. Перетяткевич Олекс. [?]
21. Перро Петро
22. Праневич Антон
23. Пекарський Антон
24. Рошковський Броніслав
25. Сосновський Мечислав
26. Супроновський Степан
27. Сухозанет Петро
28. Сущевський Сигізмунд
29. Толь Лонгин
30. Фотинський Микола
31. Швед Олександр
32. Шмелевський В'ячеслав
33. Шмилевський Людовік
34. Якубовський Леонід
35. Янчевський Констянтин
oma_talia

oma_talia

Сообщений: 288
На сайте с 2013 г.
Рейтинг: 293
Здравствуйте!
Собираю информацию о чиновниках в Польше. В списке есть Теодорович Автоном Григорьевич.
Вот, что удалось о нем накопать.
Он был Начальником учебной дирекции - Калишской губ. (27.XI.1867– 1.VIII.1869 ), Люблинской (27.XI.1864 – 27.XI.1867 )
Еще он упомянут в списке выпускников Волынской духовной семинарии: http://www.petergen.com/bovkalo/duhov/wolynsem.html
А в 1864 году был директором Каменец-Подольской мужской гимназии. http://litrus.net/book/read/114032

Напишите, пожалуйста, откуда информация о его службе в Ровенской гимназии? Можно получить ссылку на архив?
Есть ли его биография?
oma_talia

oma_talia

Сообщений: 288
На сайте с 2013 г.
Рейтинг: 293
Высылаю конспект формулярного списка Теодоровича.
Хотелось бы получить от Вас информацию о его службе в Ровенском реальном училище.

Теодорович Автоном Григорьевич РГИА 733-120-713 1871

Директор первых Варш мужской классич. и женской гимназий ДСС Теодорович Автоном Григорьевич

12 марта 1871

ДСС Теодорович Автоном Григорьевич Директор первых Варш мужской классич. И женской гимназий
54 лет, правосл

Ордена: Св.Анны 2 ст с имп. корон, Св Ст 2 , две темно-бронз. Медали в память войны 1853-1856 гг. на Андр. Ленте, и др. в память усм. Польского мятежа 1863-1864 гг.
Жалованье штатное Директор первых Варш мужской классич. гимназий – 2500
Прибав. Женской гимн.- 500
Прибавочное за выслугу в Царстве Польском первого пятилетия -25% - 875
итого 4375 р.
В Должности 5 классом

Сын свящ. Уроженец Волынск. губ
Имения нет

Женат на дочери ДСС Иосифа Михневича девице Вере,
Детей не имеет
Жена правосл.

По окончании в 1839 году полного курса наук в Волынской дух.семинарии со степенью студента определен в службу учителем в Кременецком приходском училище - 29 авг 1840

Перемещен тем же званием в Дерманское приходское училище - 5 нояб 1840

Назн. Учителем 2 класса в Кременецком приходском училище - 1 янв. 1843
Уволен для поступ. В университет – 16 окт 1843

Окончил полный курс наук в Имп. Ун-те Св. Владимира
Со Зв.действ. студента. На сл. Учит рус. Яз. В Черноостровском уездном двор. Училище – 31 июля 1847 г.
Утв. В степени кандидата – 23 сент 1847

Кол секр. Со страшинств. Приказ С 23 сент. 1847 – 28 февр. 1848
Мл. Учит. Рус. Яз. В парал классах Немировской гимназии – 9 авг. 148

Ст. Учитель истории в той же гимн. – 27 сент 1847

Секретарь педагогич. Совета гимн. – 7 авг. 1852
Испр. Должность члена Немировской еврейской училищной комиссии – 28 сент. 1853

Титулярн. Сов со старшинством прик. С 24 сент. 1849.– 5 янв1854

За высл. Лет в кол.ас. со старшинством С 24 сент. 1855– 16 ав. 1856

На осн. Всемилостивейшего манифеста темно-бронз. Медаль в память войны 1853-1856 гг. на Андр. Ленте

Инспектор Новгородской гимн. – 18 дек. 1858

За отсутсв. Директора исправлял его должн. С 25 июня по 25 июля 1859

Инспектор житомирской гимн. – 20 окт. 1859

За высл. Лет в надв. Сов. со старшинством с 24 сент 1859 Указ. П правит сената. №201 – 11 авг 1860

По сл. Увольнения директора училищ волынск. Гимназии по распор. Г-на попечителя управлял дирекцией с 1 по 20 окт. 1860

ИД Ровенской гимназии – 4 янв. 1861 г.
Утв. Директором Ров. Гим – 9 марта 1862

Св. Станисл. 2 ст. – 27 дек 1863

Директор училищ Подольск. Губ – 27 дек 1863

По приглашению переведен в Царство Польское и назн. Начальн. Любл. Уч. Дирекции – 27 окт 1863
Введен в эту должн. – 24 нояб 1864
Жалования – 3000
На разъезды - 1000

Кол.сов. со старшинством с 24 сент. 1863 указ правит сената № 1 – 5 дек 1865

темно-бронз. Медаль в память усм. Польского мятежа 1863-1864 гг. 19 июля 1865
Св Анны 2 ст с имп. Короною за отл. Службу – 27 марта 1866

По поводу упразднения любл. Уч. Дирекции перемещен начальником вновь утв. Калишской Уч. Дирекции – 1 янв 1868
Жалование – 3000
На разъезды – 1000 в год

Произв в ДСС со старшинством прик. №15 по МНП 20 сен 1868

Назн. Приказом по МНП от 16 авг. 1869 №18 Директором первых Варш мужской классич. И женской гимназий – 1 сент 1869

На основании Высочайше утв. 30 июля 1867 г. Правилах о преимуществах чиновников рус. Происх., служащих в губ-х Цар. Польского назн. Прибав жалование 25% оклада – т.е. 875 р. – 27 окт. 1869

Г-рь Император назн. Его в число постоянных членов Совета попечителя Варш Уч. Округа – 17 нояб. 1869

С.42
5 мая 1871
Прошение. От Тайн Сов. Витте
Теодорович Выходит на пенсию с должности директора гимназий согласно прошению просит наградить его орденом Св.Владимира 3 ст.
Два года на должности директора гимназий честно выполнял трудную задачу восстановить в здешнем рус. Обществе доверие к этим уч. Заведениям , кот. было подорвано его предшественником Орловым.

С.47
Копия

По указу Имп. Капитулу С подписью «Александр» наградить орденом св. Владимира 3 ст.
25 мая 1871 г.



roznjativ

Сообщений: 324
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 59
[q]
Щоденник Автонома Солтановського – цінне джерело з історії Рівненської гімназії
За час свого існування в стінах Рівненської гімназії викладало і навчалося багато відомих особистостей, які були або згодом стали письменниками, істориками, громадсько-політичними діячами. Чого лише варті прізвища українців П.Куліша і М.Костомарова, поляка М.Дубецького та росіянина В.Короленка. Впродовж більш, ніж 10 років (з 1849 по 1864) в Рівненській гімназії викладав Автоном Акимович Солтановський – автор мемуарів («Записок») з історії Правобережжя ХІХ століття, що були надруковані 1892-1894 рр. на шпальтах часопису «Київська старовина» [1]. Багато сторінок цього унікального джерела присвячено життю тогочасного Рівного, зокрема гімназії. Цінність цих мемуарів полягає насамперед в тому, що вони містять живі вражання автора щодо викладачів і учнів гімназії, їхніх характерів, вчинків і т. д. Хоча деякі особи в «Записках» Солтановского записані під криптонімами, але розшифрувати їхні справжні прізвища не представляє великої проблеми, якщо звернутися до офіційних документів гімназії тих часів [2]. Нотатки А. Солтановського лягли в основу однієї з частин роману «Три листки за вікном» українського письменника В. Шевчука [3].
Автоном Солтановський народився в 1826 році на Східному Поділлі. Навчався він на філософському факультеті Київського університету, після закінчення якого його була направлено на роботу до Рівного. З 1864 року Солтановський був інспектором Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії. Потім Солтановський був начальником навчальної дирекції у містах Сувалки (у 1864—1871 роках) і Плоцьк (у 1871—1875 роках). У 1875 року вийшов у відставку. У 1875—1886 роках жив у Брацлаві (нині селище міського типу Немирівського району Вінницької області), де й помер [4, 818].
В час прибуття Автонома Солтановського на роботу до Рівного серед вчителів гімназії ще були свіжі спогади про попереднього директора Петра Осиповича Аврамова. Попри всі недоліки, вчителі його поважали і любили. Хоча він і брав взятки, але ділився з іншими викладачами. Один з вчителів за його директорування взагалі заробив 12 000 руб., шалені на той час гроші (1892.- №7.- С. 99) .
Ситуація дещо змінилася в гімназії, коли директором було призначено Гуго Ернестовича Траутфеттера. Він навчався в Дерптському університеті, якого, одначе, не закінчив через якусь історію з дуеллю. Російською мовою він володів з труднощами. Траутфеттер взяток не брав, але економив кошти на опаленні і ремонті приміщення, свій зиск він також мав із загальних учнівських квартир. Економив він також на собі і на своїй сім'ї – і зимою і влітку його можна було побачити у витертій, місцями зашитій старій шинелі. Лише після того, як її в нього вкрали він купив досить недорогу (за 28 крб.) шубу. Але й за Гуго Ернестовича Траутфеттера в житті гімназії були світлі моменти. Насамперед успіхи в учнів були досить непогані, вчителі акуратно відвідували уроки і ставилися до дітей належним чином. До вчителів Траутфеттер був товариській, він запрошував їх на чай або відвідував вдома (1892.-№6.- С. 433).
Солтановський згадує про всіх вчителів того часу, як про людей досить непоганих. Особливо тепло він відгукується про молодших вчителів, як про людей хороших і товариських, які вміли знайти підхід до учнів. Виключенням були лише інспектор Туманов, вчитель Коленко та наглядач Пухальський (1892.-№7.- С.96). Коленко постійно конфліктував з учнями і вони його ненавиділи. Не могли знайти підхід до учнів також вчителі-німці (1892.-№7. - С. 101). .
Добре відгукується Солтановський про гімназійного ксьондза, адже він врятував його сина. У двохрічного сина Автонома Акимовича Владислава була сильна лихоманка. Хвороба настільки замучила дитину, що вона увесь час був напівсонною, не їла і геть схудла. Лікарі давали невтішні прогнози, що дитина за 3-4 дні помре. Ксьондз сина Солтановського швидко вилікував, вже в кілька наступних днів він швидко пішов на поправку (1892.- №12. - С. 412).
В 1853 році Траутфеттера було переміщено на місце Івана Васильовича Росковшенка директором гімназій і училищ Подільської губернії. В свою чергу новим директором Рівненської гімназії став І. В. Росковшенко. Він був знаменитий насамперед завдяки перекладам драм Шенкспіра. За спогадами Солтоновського це був сухий, середнього зросту чоловік, блондин з великою лисиною, в окулярах. Росковшенко з'явився в гімназії лише раз – в день свого приїзду він обійшов класи і після цього його ніхто до іспитів не бачив. З вчителями він фактично не контактував, до себе запрошував лише Петра Коленка (1892.-№7.- С. 98). Разом з цим таки Коленком та інспектором Тумановим, Росковшенко провів вигідну фінансову оборудку. В гімназійній касі було 8 000 золотом. Коли золото почало зростати в ціні, ці особи забрали все золото, натомість лишивши кредитні білети. Найбільший зиск з цієї операції отримав Коленко, який продав золото по 5 крб. 75 коп. і на цьому заробив кілька тисяч (1892.-№9.-С.390). .
Росковшенко був директором гімназії близько 2-х років і за цей час навчальний заклад прийшов в значний занепад. Ніхто з викладачів в цей час наукою не займався, не слідкував за своїм предметом. Апатія, приниження, відсутність коштів – все це було причинами того, що вчителі собі дозволяли випити. Хоча повального п'янства не було. Вільний час вчителів в Рівному минав здебільшого у грі в карти, але не невеликі суми. Лише П. Коленко грав на великі суми. Рідко, але теж на великі суми грав Яновський, який мав невеликий маєток і з якого регулярно отримував дохід. Грали також Тихомиров, який програв усе, що мав і Невгодов, який отримав після батька спадщину (1892.-№7.- С.100-101). Вчителі збиралися переважно на квартирі колишнього директора Іркутської гімназії, статського радника Ліндена. На гру до нього приходили Тихомиров, Коленко, Яновський, Юськевич, Невгодов і Славутинський. Інший будинок, куди ходили ці ж самі вчителі, був дім окружного начальника над державними маєтками, Жуковського (1892.-№7.-С.102).. Часто картярські і танцювальні вечори давав в себе також протоієрей Омелянській, оскільки в нього були 2 доньки. Омелянсьий був на вигляд не гарний, рябий блондин, високого зросту з рідкою борідкою. Це була шанована в місті людина. На жаль, він помер передчасно – повертаючись взимку із бані відслужив в холодному соборі вечірню, захворів і за кілька днів помер (1892.- №7.- С. 107-108).
Після Тихомирова Солтановський отримав місце старшого вчителя російської словесності і наглядача загальних квартир. Зарплатня його зросла до 600 руб. в рік, що була вже досить непоганим заробітком. Також Солтановський займався гімназійною бібліотекою. Молодому вчителю вдалося привити дітям любов до книги (1892.-№7.- С. 101-102).
Росковшенко, як і Траутфеттер також економив на опаленні. Гімназію опалювали соломою. Від цього в загальних квартирах і класах було холодно і вогко. На уроках учні і вчителі були вимушені кутатися шинелі і ходити в калошах (1892. -№9. – С. 391).
За час роботи Солтановського в Рівненській гімназії тільки в самому навчальному закладі сталося кілька пожеж. Перша з них сталася в приміщенні, де проживали вчителі. Хоча її і вдалося швидко загасити, але в Солтановського в наслідок неї було пошкоджено чимало майна (посуду і меблів). Невдовзі сталася ще одна пожежа. На цей раз вночі згоріли сараї гімназії, що були між будинком, де жив гімназійний сторож і будинком, який колись був оранжереєю. Це приміщення в ту ніч кілька разів починало горіти, але було врятоване завдяки діям учня IV класу Леванди. Він наказав іншим учням тримати себе за ноги, а сам із слухового вікна рубав сокирою балку, яка вже палала. Йому вдалося її перерубати і скинути на землю. Під час пожежі Солтановський рятував бібліотеку. Потім щодо неї в Солтановського з директором виник конфлікт. Росковшенко йому сказав, що він не мав виносити книги, а чекати його письмового розпорядження. Потім два з половиною місяці Солтановський розставляв книги і звіряв їх за каталогами. Це все відбувалося в сирій, холодній, неопалюваній кімнаті. В результаті Солтановський серйозно захворів на застуду (1892. - № 9 – С. 391-395)..
Наступним директором після Росковшенка став Олександр Дмитрович Туманов. Він закінчив свого часу всього 6 класів гімназії. Але, заручившись рекомендаційним листом буцімто від імені польських магнатів за підписом князя Сангушка, у яких він заслужив велику любов за педагогічні вміння у вихованні їхніх дітей, Туманов незабаром отримав директорську посаду. Разом з цим інспектором гімназії став П. Коленко. Такі призначення і вчителі, і учні сприйняли дуже негативно. Найперше, що зробив Туманов в гімназії, це змінив довголітнього підрядчика загальних учнівських квартир Келбша. Його просто поставили в такі умов, що він вже співпрацювати з гімназією не міг. Натомість на підрядника Туманов прийняв якогось єврея із Дубна. Цей єврей і взимку і влітку возив говядину прямо на возах, нічим не покриту, в результати до учнівського столу вона приходила вже брудна в пилу і з неприємним запахом. Привезене м'ясо скидали купою в льоднику або погребі і воно використовувалося для приготування їжі протягом усього тижня до нового транспорту. Учні такої їж споживати не хотіли і тому обмежувалися чаєм, якоюсь кашею і здобою, що продавалася в дворі гімназії. Почали надсилатися масово скарги в правління округу. Для розслідування ситуації в гімназії нарешті приїхав інспектор державних училищ. Для нього дирекція створила враження, що в гімназії все гаразд. У цій справі винним зробили Солтановського і взагалі їй надали політичного відтінку. Оскільки попередній підрядчик був поляком і учні йому симпатизували, то Солтановський нібито, бажаючи знайти в учнів прихильність, приєднався до їхніх протестів. Після від'їзду інспектора все продовжувалося, як і раніше (1892. – № 9. – С. 396-398).
Після того, як Туманов отримав посаду в Білостокському інституті, то на його місце почав претендувати Коленко. Вчителі, боячись, що його буде призначено директором, написали колективний лист до Попечителя Пирогова і рекомендували на цю посаду Невгодова. Попечитель лише частково прислухався до прохань вчителів і призначив на цю посаду Автонома Григоровича Теодоровича. Теодорович швидко зрозумів, хто такий Коленко і поставив його на місце (1892.-№12.-С. 409-410).
Учні того часу також бешкетували і дозволяли собі жарти щодо своїх вчителів. Об'єктом жартів, наприклад, був німець Боні. Він був наглядачем на загальних квартирах і вимагав, щоб учні по першому дзвонику о 5 ранку вставали. Для цього він попросив в загальній квартирі поставити шафу з годинником. Годинник будив боєм його, в він в свою чергу учнів. Учні підібрали ключ від шафи і один з них ховався в шафі до приходу Боні. Тільки-но Боні починав засинати, як годинник бив п'яту годину. Він зривався, будив всіх учнів. А коли переконувався, що годинник показує не 5-ту ранку, а 11-ту вечора, знову лягав, а учні переконували його, що йому наснився бій годинника. Кожної ночі цей жарт повторювався по кілька разів. Інколи учні ще робили такий жарт: гасили світло в загальній квартирі і в коридорі, протягували між ліжками шнур, а в протилежному від ліжка Боні кутку кімнати лунав крик про допомогу. Спросоння Боні кидався на крик і падав. В кімнаті піднімався шум, учні кидалися подушками. Нарешті цими подушками закидували і самого Боні. Вже він сам починав кликати на допомогу. Поки слуга приходив із світлом, учні встигали розібрати подушки, полягати і вдати, що сплять. Ще одного разу учні помістили Боні в кімнату стару клячу Черчицького. Відкривши двері до свого помешкання Боні сміло зробив крок вперед і тут його щось лизнуло в обличчя. Учні його переконували, що це чорт, що прийняв образ клячі оскільки та ніяк не могла потрапити в зачинену кімнату. Після цією пригоди Боні відмовився від посади наглядача (1892. - №11. – С. 239-241).
Чимало на сторінках спогадів Солтановського є відомостей про події польського повстання і про участь в них жителів Рівного, співробітників і учнів гімназії (1893. - №3. –С. 470-472).
Климчук Андрій
Література
1. Отрывки из записок Автонома Акимовича Солтановского // Киевская старина. – 1892. – № 4. - С. 71-85; №5. – С. 231 – 248; № 6. – С. 420 – 437; № 7. – С. 95 – 108; № 8. – С. 199 – 216; № 9. – С. 389 – 404; № 11. – С. 232 – 246; № 12. - С. 409 – 425; 1893. - № 3. - С. 470 – 484; № 4. – С. 120 – 133; № 5.- С. 292 – 307; № 7. - С. 100 – 125; № 9. - С. 401 – 417; № 11. – С. 262 – 279; № 12. С. 385 – 407; 1894. – № 1. - С. 34 – 92; № 3. – С. 459 – 479.
2. Переписка с попечителем Киевского учебного округа о перемещении чиновников // ДАРО, ф. 394, оп. 2, од. Зб. 23. – 101 арк.
3. Шевчук В. О. Ліс людей, або «чорна книга» Киріяка Автомоновича Сатановського // Шевчук В. О. Три листки за вікном. _ К.: Радянський 86. письменник, 1986. – С. 285 – 586.
4. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона.- Т. 30А (60): Слюз — София Палеолог.— 1900. — 4, II, 481—960.
[/q]
roznjativ

Сообщений: 324
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 59
Личное дело Автонома Солтановского есть в фонде Ровенского реального училища, позже я напишу номер фонда и дела.
roznjativ

Сообщений: 324
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 59
да, и личное дело Теодоровича тоже есть. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 1047, если не ошибаюсь.
чуня

Сообщений: 296
На сайте с 2008 г.
Рейтинг: 32
Добрый день! Может быть есть информация о учащихся Женской гимназии города Дубно с 1910 по 1917г.СПАСИБО!
martyshkoed
Новичок

Сообщений: 14
На сайте с 2015 г.
Рейтинг: 11
Мой предок учился в Ровенском реальном училище ( окончил в 1881-1882 гг).
Есть ли шанс найти его личное дело в фонде архива?
svyatozora
Начинающий

Киев
Сообщений: 25
На сайте с 2008 г.
Рейтинг: 7
Здравствуйте! Подскажите, пожалуйста, мой прапрадед Осташков Василий Николаевич с 12 октября 1892 г по 20 декабря 1904 г работал учителем истории и географии в Ровенском реальном училище. Может ли где-то сохраниться его личное дело при поступлении на службу или ещё какая-нибудь информация о нем? Спасибо!
---
Ищу Белоус, Кузора (Черниг. обл., с.Тимоновичи); Сорока,С(Ш)ульженко, Бордюг, Родзевич (Житом. обл., с.Усолуси)____Нехай щастить!!!
aaaskir

aaaskir

Ровно
Сообщений: 556
На сайте с 2013 г.
Рейтинг: 1236
Здравствуйте!
Вот здесь выложены оцифрованные описи дел хранящихся в Ровенском архиве. Вы можете скачать их и посмотреть описание всего, что там есть в наличии.


Прикрепленный файл: аа.jpgвв.jpg, 71079 байт
---
https://t.me/aaaskir
Лайк (1)
← Назад    Вперед →Страницы: 1 * 2 Вперед →
Модераторы: valcha, coika
Вверх ⇈