Всероссийское Генеалогическое Древо

Генеалогический форум ВГД

На сайте ВГД собираются люди из многих городов и стран, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Генеалогический форум ВГД »   Поиск предков, родичей и/или однофамильцев »   С »   Съ - Ся »   Сюч и Логойда с Мукачево
RSS


Сюч и Логойда с Мукачево

Закарпатье


  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2
Модераторы: Vodnik_dnepr, Радомир
realdozor
Долгожитель форума

realdozor

Харьков
Сообщений: 272
Регистрация: 3 июня 2018
Рейтинг: 37 

А зараз давайте розглянемо гілку мамці Іоана Васильовича Сюча: Марії Ладані.

realdozor написал:
[q]
Батька Іоана (або Яноша) Сюча також звали Василь. Іоанъ Васильович був 3-м сином та 5-ю дитиною в родині.
Згідно МК, які вдалося знайти в фондах ДАЗО, його батьки
Василь Сюч (нар. 1826) та Марія Ладані (нар. 1830) одружилися в 1850 році та мали загалом 7 дітей:
Георгій Васильович (05.05.1851 р.н.)
Василь Васильович (05.08.1853 р.н.)
Марія Василівна (25.08.1858 р.н.)
Анна Василівна (01.06.1861 р.н.)

Іоанъ Васильович Сюч (17.01.1863р.)
Михайло Васильович (15.11.1865 р.н.)
Марія Василівна (02.07.1868 р.н.)
[/q]

Батьками Марії, згідно МК з Закарпатського обласного архіву, були Дмитро Ладані (Demetrius Ladanyi) та Анна Боканицольска (Bokanytsolska)
Знаходимо цікавий запис від 10.11.1825 про шлюб: Ладані Митро (це наш Demetrius Ladanyi) і Рега Анна
Cсаме вони стають батьками:
Анни Дмитрівни (06.05.1828) та Івана Дмитровича (10.09.1832) Ладані
Так здається, що наша Марія, що народилася 05.03.1830 р., - теж їх донька. Втім мати в МК записана як Анна Боканицольська (Bokanytsolska)
Залишається тільки ломати голову над трансформацією Анни з Рега в Боканицольську і назад в 1830-32рр.

Родина:
У Дмитра Ладані та Анни Рега (Боканицольскої) - діти: Анна (1828), Марія (1830) та Іван (1832).
У Марії Ладані в шлюбі с Васильом Сюч (нар. 1826) - діти:
Георгій (1851), Василь (1853), Марія (1858), Анна (1861), Іоанъ (Янош) (1863), Михайло (1865) та Марія (1868)
У Іоана (Яноша) Васильовича Сюча та Анни Іоанівни Бубряк (1859) - діти:
Василь (Basilius, помер), Іоан (Janos), Марія-1 (померла?), Марія-2, Анна, Василь (Laslo) (1899)
У Василя Яношевича Сюча та Анни Логойди (1905) - діти: Василь (1925-45), Євген (1928-92), Йосип (1930) та Ельжбета (1933) Süĉ.

Прикрепленный файл (ф 1+.jpg, 259611 байт<!--, скачан: 0 раз-->)
---
Ищу: Касьяненко, Шовкопляс (с.Ястребинное, Сумской обл.), Грабовец (д.Поддубовка, Прилукский уезд Полтавской губ.), Колесник (сл. Евсуг, Старобельский у., Харьк. губ.), Подстегины (Орехово-Зуево, Моск.обл), Spodaryk и Glozhyk (Подкарпатское воев., Польша)
realdozor
Долгожитель форума

realdozor

Харьков
Сообщений: 272
Регистрация: 3 июня 2018
Рейтинг: 37 


realdozor написал:
[q]
Батька Іоана (або Яноша) Сюча також звали Василь. Іоанъ Васильович був 3-м сином та 5-ю дитиною в родині.
Згідно МК, які вдалося знайти в фондах ДАЗО, його батьки
Василь Сюч (нар. 1826) та Марія Ладані (нар. 1830) одружилися в 1850 році та мали загалом 7 дітей:
Георгій Васильович (05.05.1851 р.н.)
Василь Васильович (05.08.1853 р.н.)
Марія Василівна (25.08.1858 р.н.)
Анна Василівна (01.06.1861 р.н.)
[/q]

Недивно, що батька Василя, діда Яноша (Іоана) теж звали Іоанъ.
Василь був третьою дитиною і першим сином в родині Іоана Сюч (по метриках він - Севч) та Полані Кузьми (в одній з метрик вона записана як Пелагія), шлюб яких був зареєстрований 14.02.1826 року.
Цікаво, що другий син Сючів (тобто Севчів) теж був... Василь (записан як Базіліус)! Ще більш цікаво, що ця ситуація через покоління... повторилася! (до речі, як і з двома Маріями!).

Батьки: Севч Іоан і Кузьма Поланя (Пелагія)
Діти:
Анна (08.03.1823)
Марія (07.06.1825)
Василій (6.08.1827)
Базіліус (22.01.1831)

Родина:
У Іоана Сюч та Полані (Пелагії) Кузьми - діти: Анна (1823), Марія (1825), Василь (1827), Базіліус (1831)
У Дмитра Ладані та Анни Рега (Боканицольскої) - діти: Анна (1828), Марія (1830) та Іван (1832).
У Марії Ладані в шлюбі с Васильом Сюч (нар. 1826) - діти:
Георгій (1851), Василь (1853), Марія-1 (1858), Анна (1861), Іоанъ (Янош) (1863), Михайло (1865) та Марія-2 (1868)
У Іоана (Яноша) Васильовича Сюча та Анни Іоанівни Бубряк (1859) - діти:
Василь-1 (Basilius), Іоан (Janos), Марія-1, Марія-2, Анна, Василь-2 (Laslo) (1899)
У Василя Яношевича Сюча та Анни Логойди (1905) - діти: Василь (1925-45), Євген (1928-92), Йосип (1930) та Ельжбета (1933) Süĉ.

Прикрепленный файл (ф2 sm.jpg, 767345 байт<!--, скачан: 0 раз-->)
---
Ищу: Касьяненко, Шовкопляс (с.Ястребинное, Сумской обл.), Грабовец (д.Поддубовка, Прилукский уезд Полтавской губ.), Колесник (сл. Евсуг, Старобельский у., Харьк. губ.), Подстегины (Орехово-Зуево, Моск.обл), Spodaryk и Glozhyk (Подкарпатское воев., Польша)
realdozor
Долгожитель форума

realdozor

Харьков
Сообщений: 272
Регистрация: 3 июня 2018
Рейтинг: 37 

1899.10.01
Соображенія и заключенія, выведенныя изъ замѣток, найденных въ пѣрвыхъ матриках веси Ново-Давыдковской,
собранныя и сказанныя душпастыремъ Иваномъ Сильвой, года 1899-го 7/19 Іюния въ Понедельникъ Сошествія Св.Духа,
по случаю столѣтней годовщині освященія ся нынѣшняго каменнаго храма Св.Архангела и Архистратига Михаила.


Первая замѣтка гласитъ о самой матрикѣ, и она есть слѣдующая: Метрика церкви Ново-Давыдовской, куплена року 1776, дня 1 Августа.
Далѣе: Далъ на церковь Ново-Давыдовскію честный обыватель Нового-Давыдкова Ковтухъ Симко за свое здравіе и отпущеніе грѣховъ золоты вонашы (мадяр. vonás forint, лат. florenus longus или длинный флорин – монета, равная 57 крейцерам, употреблялась до 1723 года – Ред. ССЫЛКА) 20 - на поправку церкви святой 1777 г. дня 20 Октоврія.

Изъ сей замѣтки можно вывести слѣдующія соображенія и заключенія:
(Во)1-ыхъ, что сiя прежняя церковь, на поправку которой Ковтухъ Симко, благочестивый иногда обыватель села даровалъ значительную по цѣнѣ тогдашняго времени сумму, была построена изъ дерева.

(Во)2-ыхъ, дается предполагати, что дерево, изъ которого была построена та церковь, было дубовое дерево, потому что вблизи самого села и въ цѣлой окрестности росло только дубовое дерево.

(В)3-ихъ. Изъ того обстоятельства, что въ то время, когда на поправку ся Ковтухъ Симко даровал 20 золотыхъ вонашовъ, была уже в обветшаломъ состоянии, и поелику дубовое дерево негнiетъ долгый вѣкъ, можно снова вывести, что она была построена, по крайней мѣрѣ, прежде двохъ столѣтiй, что соответствуетъ 1577-му году.

(В)4-ыхъ. Самое имя Нового Давыдкова свидѣтельствуетъ о томъ, что сiе селенiе произошло изъ Стараго Давыдова, итакъ первые родоначальники происходили изъ Стараго Давыдова. Сегодня уже невозможно положительно опредѣлити время , якъ долго жили первобытные жители Старо-Давыдовскiе на своемъ коренномъ мѣстѣ прежде раздѣленiя на двѣ части. Можетъ быти цѣлыя столѣтия, но можетъ быти и непродолжительное время. Одно извѣстно, что была важная причина, которая заставила одну часть жителей оставити свое прежнее родовое гнѣздо, и переселитися за другiй берегъ рѣки Латорицы.
Таких причинъ могло быти больше. Именно, а) несогласіе между соплеменниками; (б) - пропущено) в) разливъ рѣки Латорицы и частое наводненіе; г) умноженiе семействъ, и недостатокъ земли для пропитанія, или тѣснота для вольного простора всѣхъ; и д) можетъ быть, въ то время по сѣю сторону рѣки и земля казалась болѣе плодородною.

Все сіи причины имѣютъ нѣкоторую вѣроятность, но остаются нынѣ только догадками, изо всѣх болѣе вѣроятна та причина, что разлитіе рѣки Латорицы принудило часть пѣрвых поселенцев переселитися изъ одного берега на другій. Нінѣ береги реки высоки до 5-ти сажень, рѣка в песчаной почвѣ прорыла себѣ в теченіе времени для прохода глубокое русло, но преждѣ трехъ или четырехъ столѣтий естественно береги были плоски, чрезъ ограду которыхъ въ дождливую погоду вода вырывалася на верхъ, и затопляла ту сторону, которая была ниже другой.

Из сихъ только что приведенныхъ соображеній можно вывести дальшія заключенія. Именно что Новое Давыдково около 1577 года имѣло свою церковь, слѣдовательно было заселено. Другое, что Старое Давыдово стоитъ на своемъ первобытномъ мѣстѣ, если положимъ два столѣтія прежде раздѣла на двѣ части, то выйдетъ год 1377-ой, а сей годъ почти совпадаетъ съ годом 1360-ым, то есть съ тѣм, когда князь Ѳеодор Корьятовичъ въ царствование 1-аго Лудовика, царя угорскаго, поселился въ сей странѣ.

Еще одно одно дѣло стоитъ безсомнѣнно, что между первыми поселенцами Стараго Давыдова былъ как-то знаменитый человѣкъ, который у своихъ современниковъ стоялъ въ великом уваженіи, потому, что отъ его имени назвали они свое село, и онъ назывался Давыдомъ. От сего родоначальника, и от его современниковъ или родственниковъ, съ которыми онъ впервый разъ поселился на мѣстѣ, должны были произойти первые потомки, и отъ нихъ нынѣшнiе жители обѣихъ, разъединенныхъ въ послѣдствiи нашихъ селъ.

Прикрепленный файл (IMG_20181204_085259.jpg, 702095 байт<!--, скачан: 0 раз-->)
---
Ищу: Касьяненко, Шовкопляс (с.Ястребинное, Сумской обл.), Грабовец (д.Поддубовка, Прилукский уезд Полтавской губ.), Колесник (сл. Евсуг, Старобельский у., Харьк. губ.), Подстегины (Орехово-Зуево, Моск.обл), Spodaryk и Glozhyk (Подкарпатское воев., Польша)
realdozor
Долгожитель форума

realdozor

Харьков
Сообщений: 272
Регистрация: 3 июня 2018
Рейтинг: 37 

Ездили в архив Берегово (структурное подразделение Закарпатского ДАЗО)/
Архів знаходиться за адресою: 90200, Закарпатська область, м. Берегово, пл. Героїв, 4а (это в самом центре, возле с/м Spart и Про100-паба).
Важно: архив работает с 8:00 до 16:30 (по Киеву), в птн - до 15:45.

Заступник директора, головний зберігач фондів - Куташі Олена Йосипівна, тел. (0241) 2-32-10 (зараз - в. о. директора)

Начальник відділу забезпечення збереженості документів, обліку та довідкового апарату – Хомін Валентина Михайлівна, тел.(0241) 2-21-86.

Начальник відділу використання інформації документів - Єремкіна Марія Геннадіївна, тел. (0241) 2-21-86 - дуже приємна жінка: все показала і розказала.

АРХІВ - анотований перелік описів фондів угорського походження берегівського підрозділу Державного aрхіву Закарпатської oбластi до 1918/1919 рр. та за 1938–1944/1945 рр.

Корисна ССЫЛКА- 2

Сьогодні Державний архів Закарпатської області – це скарбниця унікальних документів, зміст яких розкриває чимало сторінок з історії Угорщини, Чехії, Словаччини, Румунії, Польщі, Австрії, Німеччини, Сербії, Росії та інших європейських країн. Зібрані в архіві документи висвітлюють історію Закарпатської України часів її входження до складу Австро-Угорщини (XIV ст. – 1919 р.), Чехословаччини (1919 – 1938 рр.), а також окупацію краю Угорщиною (1939 – 1944 рр.), історію утворення та возз`єднання Закарпатської України з УРСР.

Створений державний архів області на базі колишніх комітатських та міських архівів, зібрань документів нотаріальних та церковних установ періоду входження Закарпаття до складу Угорського королівства та Австро-Угорщини, документів Земського архіву, документів окремих установ, політичних партій, громадських організацій, редакцій газет часів Чехословаць-кої республіки та документів органів влади періоду угорської окупації та місцевих органів влади і їх структур періоду Закарпатської України.

ФОНДИ:
Нове Давидково (Старе Давидково, Ключарки)
Греко-католицька церква
хрещення: 1779–1916 (1923–1957)
одруження: 1777–1853, 1853–1876, 1886–1899 (1942–1951)
смерть: 1776–1830, 1834–1899

РЕГЕНТСЬКИЙ КОМІСАРІАТ ПІДКАРПАСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ
центр: м. Ужгород
I. Бережська адміністративна єкспозітура
центр: м. Мукачеве
ІМукачівський район
Селище міського типу: Великі Лучки.
Окружні нотаріати: Нове Давидкове
(Старе Давидкове);

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІЛ ЗАКАРПАТТЯ 1938-1944/1945 рр.: Жупи
Бережська жупа: жупний центр - м. Берегово
Мукачівський район, селище міського типу: Росвигово.
Окружні нотаріати: Нове Давидкове (Старе Давидкове)

Фонд: 1566 - Новодавидківський державний дитячий садок
МУКАЧІВСЬКОГО ОКРУГУ БЕРЕЗЬКОЇ ЖУПИ
1. План роботи дитячого садка. 1915–1916 1 документ

Прикрепленный файл (2A475880-C301-45B2-BA22-12D83EA1D7ED.jpeg, 4303697 байт<!--, скачан: 0 раз-->)
---
Ищу: Касьяненко, Шовкопляс (с.Ястребинное, Сумской обл.), Грабовец (д.Поддубовка, Прилукский уезд Полтавской губ.), Колесник (сл. Евсуг, Старобельский у., Харьк. губ.), Подстегины (Орехово-Зуево, Моск.обл), Spodaryk и Glozhyk (Подкарпатское воев., Польша)
realdozor
Долгожитель форума

realdozor

Харьков
Сообщений: 272
Регистрация: 3 июня 2018
Рейтинг: 37 

У Переписі 1921 року по Ново-Давидково, що зберігається в архіві у Берегово, знайшли, серед іншого, єдиний двір з родиною Сючів - №81.
Частково це збігається з тим, що маємо у 1934 році - тоді родина мешкала у дворі №84, тобто неподалік.

То ж, маємо чомусь тільки двох жінок:
Сюч Анна 1856 р.н., вдова, 63р. (насправді вона 1859 р.н.)
Сюч Анна 1904 р.н., 17р. (тобто, це не Логойда Анна 1905 р.н., а саме Анна Іоанівна Сюч) - вочевидь, сестра Василя Іоановича Сюча 1899 р.н., донька Іоана Сюча та Анни Бубряк, яка ще жива, але вже вдова. Втім, вона, згідно метрикам не 1904 р.н., а 1894-го, тобто на 10 років полодше. Можливо, то не наші Сючі?

Далі. Якщо старий Сюч вже помер, єдине питання - чому немає Василя Іоановича?

І де взагалі у перепису інші Сючі, яких у Ново-Давидково було чимало?
Ну, наприклад: брати Василя-Ласло: Василь/Basilius (1884) та Іоан/Janos (1886 р.н.).
Їх дядьки, брати Іоана Сюча: Георгій (1851 р.н.), Василь (1853), Михайло (1865), у яких також мали бути і дружини, і діти з таким саме призвищем.

Прикрепленный файл (_0223_сюч 81.jpg, 6007163 байт<!--, скачан: 0 раз-->)
---
Ищу: Касьяненко, Шовкопляс (с.Ястребинное, Сумской обл.), Грабовец (д.Поддубовка, Прилукский уезд Полтавской губ.), Колесник (сл. Евсуг, Старобельский у., Харьк. губ.), Подстегины (Орехово-Зуево, Моск.обл), Spodaryk и Glozhyk (Подкарпатское воев., Польша)
  Вперед>>[ <<<<< ] Страницы: 1 2
Модераторы: Vodnik_dnepr, Радомир
Генеалогический форум ВГД »   Поиск предков, родичей и/или однофамильцев »   С »   Съ - Ся »   Сюч и Логойда с Мукачево
RSS

Реклама от YouDo