Потоцкие

Kolchak73,

http://www.lib.csu.ru/vch/1/2001_01/018.pdf
- эта работа включает в себя, в том числе, и интересующие Вас сведения (из семейной хроники)

Опис: Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Донецький національний університет. – Донецьк, 2008.

У дисертації на основі наукового аналізу джерельної бази та літератури з’ясовано стан дослідження тульчинської лінії роду Потоцьких, визначено рівень та повноту його науково-теоретичного обґрунтування. При відтворенні історії роду Потоцьких використана просопографічна методика.
Автором простежено, що магістральними напрямами соціокультурної діяльності роду була суспільно-політична і культурно-мистецька діяльність. Визначено внесок видатних представників роду в ці сфери життя суспільства. Неупереджено висвітлено життя і спадщину відомого магнатського роду, оцінено його місце і значення в українсько-польських стосунках, показано роль Потоцьких в історії та культурі України.

У дослідженні зазначено, що соціокультурна спадковість продукується предками і приймається нащадками у вигляді таких складових, як майно (від нерухомості до бібліотек і фамільних архівів), виховання та освіта, належність до вищої страти й орієнтація на певні види індивідуальної самореалізації, культурно-інтелектуальні прояви, пам’ять про видатних предків та сімейний зв’язок з іншими родами.
У результаті наукового пошуку визначено, що кожне покоління роду Потоцьких було представлене неординарними особистостями, які зробили вагомий внесок в економічний і культурний розвиток регіону, країни, нації; наголошено, що Потоцькі не були простими спостерігачами або фіксаторами подій, а навпаки, були їх учасниками, творцями суспільно-політичних, культурологічних процесів, основоположниками культурних традицій.

Ключові слова: просопографія, біографія, сімейна історія, знакова постать, рід, графи Потоцькі, герб Пилява, тульчинська лінія, магнат.

http://chtyvo.org.ua/authors/C...ka_liniia/

Именно сюда отправился Колчак-паша, после Петербурга.

ОПИСАНИЕ ФОРТИФИКАЦИОННОГО СООРУЖЕНИЯ ЗАМОК ПОТОЦКИХ

Укрепленный дворец-замок в Станиславове (Ивано-Франковске) был заложен в 1672 г. основателем города, галицким старостой А. Потоцким в качестве его резиденции и цитадели Станиславовской крепости. До того резиденцией служил деревянный охотничий замка его отца С. "Реверы" Потоцкого. Первым этапом строительства руководил арх. Ф. Корассини, а после 1679 г. - арх. К. Бенуа. Замок состоял из трехэтажного дворца, окруженного оборонительными валами и бастионами, боковых служебных построек и парка в центре замкового двора. Хорошо сохранилась только парадная дворцовая ограда, отделявшая замок от города, с въездными воротами, украшенными рыцарскими символами. Во дворец Потоцких бывали польский король Ян III Собеский, трансильванский князь Ференц II Ракоци и др. К нынешнему времени основной комплекс зданий утратил первоначальный вид, поскольку неоднократно перестраивался и приспосабливался для нужд различных военных ведомств. До 2004 г. на территории располагался военный госпиталь. До последнего времени комплекс находился в частной собственности, сейчас планируется создание музейно-выставочного комплекса. В 2013 г. завершилась реставрация въездных ворот, которым вернули аутентичный вид. С обратной стороны можно увидеть остатки валов и бастионов, на одном из которых установлен монумент "Вознесение" с 3-метровой скульптурой Иисуса Христа (2001 г.).

В историческом архиве МК, списки учащихся,
Valentina Zhuchkova написал:

[q]

С 1912 по 1937 г.г. работал непрерывно на сталинской железной дороге

[/q]

- ну какая сталинская в 1912г. Посмотрите списки репрессированных. Троцкий был "любитель" железнодорожников стрелять.